Сценарій про Великдень

Дійові особи:


Дівчатка: Орися і Катруся
Гусеничка
Метелик
Киця
Пес
Писанка
Ягнятко
Курчатко
Зайченя

Вихователь: Від зимового довгого сну

Пробудилась нарешті природа,

І приносить на землю весну

Промінь сонця чарівної вроди.
Вже навколо іскриться блакить,
Повернулись птахи додому,
І пісні їх розвіяли вмить
І журбу, і печалі, і втому
Знову безліч навколо чудес,
Знову фарбами радують квіти,
І слова: «Наш Спаситель воскрес!»
Повторяють в захоплені діти!!

Дитина: Перлами та златом
Роси розлились,
У святкові шати
Яблуньки вдяглись.

 Дитина: Прокидайтесь, діти,
Ранок вже настав!
Горобець привітно
Пісню заспівав.

Пісенька про весну: "Люба веснонька - весна"

Дитина: На полях, на дворі
Вже весна зелена.
Спалахнув від зорі
День благословенний.

Дитина: Вже весна, а, значить, — свято,

День, коли Христос воскрес.
Ах, як радості багато
Бог дарує із небес.

 Дитина: Перше сонячне проміння

Щедро землю зігрівало,
Про Христове воскресіння
Знову людям нагадало.

Вихователь: У переддень великого  Великодня, коли усі готуються до свята, печуть пасочки, розмальовують писаночки та складають усе у кошики, в одній сімі трапилась дивна пригода, яку ми усі разом хочемо Вам розповісти .

Вихователь: Є у мами, є у татка
Ой дівчатка, ой малята—
Дві маленькі гарні доні,
Як горішки на долоні.

Звуть одне дівча Орися,
Друга дівчинка Катруся.
З усіма дівчатка дружили,
І тому їх дуже любили:
і вихователька
і Мама і Батенько.
А коли прийшов Великдень
задзвонили дзвони,
покликала Мати дівчаток
малювати писанки червоні.

Мама : треба нам дівчатка до свят готуватись

Паски випікати та писанки малювати

Дівчатка: Добре , мамочко, вже йдемо

Дівчинка Орися: Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Гривастого коника
Намалюю.

Дівчинка Катруся: Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Соловейка-любчика
Намалюю.

Орися: Розмалюю писанку.

Розмалюю,

Різьблену сопілоньку

Намалюю.

А сопілка буде грати.

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько

Славно танцювати!

Пісенька :"  Писанка " сл. Наталі Завальської
                                        муз. Тетяни Димань

  Катруся: Мамо, Чому сьогодні стільки сонця
Чому всміхаються кругом?
І облилася під віконцем
Калина білим молоком?

Орися :Чому так пахнуть квіти, трави,
Навкруг природа вся цвіте

Запитаємо  у  мами:

Розкажіть мені про  це.

Розкажіть, будь ласка,
Пасха — правда, а чи казка.

Мама:  — Ні не казка, дітки славні,
Свято це звичаїв давніх.
При його святім приході
Воскресає дух в народі.

Сонце шле з висоти
Золото-проміння.
Нині день — не простий,

Зветься — Воскресіння.

Це ж неспроста під небом синім
Пісні дзвенять на світ увесь:

Сьогодні свято воскресіння!
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Дитина: Мамо , А що означає слово « Воскрес» ?

Мама:  ( Замислюється)  Як би це Вам, любі , мої пояснити, щоб ви зрозуміли?

Вихователь : А давайте ми разом переглянемо цікаву історію про Воскресіння

(На сцені великий макет капусти. Біля нього гусеничка Зося з листочком у руках. За капустиною присіла друга гусеничка.)

Вихователь:  Того дня гусенична Зося прокинулась рано-ранісінько: перші промені сонця тільки торкнулися краплинок роси, розсипаних по всім городі. Сестричка Акуліна ще спала під капустяним листям. Зося швиденько вмилася та заходилася працювати. Сьогодні вона хотіла закінчити листочок, над яким працювала два дні. Вона замилувалася своєю роботою: прожилки листочка перепліталися, неначе мереживо, охайні дірочки, різні за розміром, створювали дивовижний візерунок. Гарно!

Зося: Доброго ранку! Ой, здається, що всі ще сплять. Квіточки ще не прокинулись. Сонечко ще ховається за горою. Мурашки ще спочивають. Тс-с! Моя сестричка Акуліна спить під капустяним листочком. Не буду її будити. Нехай ще поспить. А мені час працювати. Сьогодні я хочу спробувати новий візерунок для листочка.

(Зося клопочеться біля листочка капусти)

Маркіза: Няв! Привіт , Зосю! Ти вже взялася до роботи. Як в тебе гарно виходить обгризати капустяне листя. Це можна назвати мистецтвом мережива. Скажу тобі по секрету, що в твоєї сестрички Акулінки так не виходить.

Зося: Так, я намагалася її навчити, але вона поспішає, не старається, а просто вигризає величезні дірки. Їй аби наїстися.
Маркіза: А зараз вона спить?
Зося: Так, навіть ще й не прокидалася, хоча вже й сонечко почало сходити.
Маркіза: Ой, забалакалася я тут з тобою. Мені треба поспішати. Андрій вже пішов до річки на рибалку. Побіжу, наздожену його.
Зося: Біжи, хай тобі сьогодні пощастить. Нехай Андрій сьогодні впіймає величезну рибу!
Маркіза: О, ні! Мені навпаки потрібна дрібненька рибка, бо від великої мені дістанеться лише хвіст.
Зося: Ну добре, нехай Андрій сьогодні впіймає багато-багато малесеньких рибок.
Маркіза: Няв!
(Маркіза тікає, Зося працює, наспівуючи пісню.)
Зося: Ой, вже сонечко піднялося високо. Жарко. Треба трішечки перепочити. Так, а де це моя сестричка Акулінка? Невже ще спить? Піду подивлюся. Акулінко! Прокидайся!
(Зося відгортає лист капусти. Там спить Акулінка у коконі.)

Зося: Акулінко! Що з тобою? Що це на тобі? Якесь бридке павутиння! Вставай! Вона не ворушиться! Вона вмерла … Акулінко, сестричко моя ріднесенька!

(На крик прибігає Маркіза)

Маркіза: Зосю, що трапилося? Чого ти плачеш?

Зося: Вона вмерла. Акулінко, сестричко моя!
Маркіза: Не плач, Зосенько, вона не вмерла. Твоя сестричка спить.

Зося: Спить? Але вона не ворушиться, вона вся у цьому павутинні.Маркіза: Але вона не вмерла. Так трапляється з гусінню капустянки. Настає час і вони засинають.
Зося: Що? І зі мною таке буде? Я не хочу!!!
Маркіза: Але ти заснеш не назавжди. Настане час, і ти прокинешся. Але ти будеш вже не такою, як зараз. В тебе буде нове тіло, навіть гарніше від твого теперішнього.
Зося: Так? А яке воно буде?
(В цей час на сцені з’являється Пірат. Він кидається на Маркізу.)
Пірат: Гав! Ось де ти! Нарешті ти мені попалася! То це ти вкрала мою кісточку, яку я щойно заховав?
Маркіза: Ні, Піратику, не я! З чого ти взяв? Це, мабуть, гусак або корова.
Пірат: Який гусак? Яка корова? Може, ти ще скажеш, що це сусідський козел з’їв мою кісточку?
Маркіза: Може й козел, чи коза ?
(Маркіза тікає, пес за нею.)
Зося: Маркізко, куди ти? Ти не відповіла мені, яке ж воно буде, моє нове тіло?
(Зося вмощується у капустині, замислюється.)
Зося: В мене буде нове тіло. Цікаво, яке воно буде? Маркіза сказала, що воно буде краще від того, яке я маю зараз. Взагалі, моє тіло мені подобається. В мене гарненький живіт, міцненькі ніжки, я добре можу впоратися зі своєю роботою. Цікаво, на кого я буду схожа, коли прокинусь? Може, на кішку Маркізку?

(Зося сміється.)

Зося: А вона гарна. Але тоді мені доведеться їсти мишей та сиру рибу … Ні, не хочу. Ой, а якщо я буду схожою на Пірата? В мене будуть криві кудлаті ноги … І взагалі, ці блохи … Ні-ні-ні. А може, я буду схожа на нашу корову Фіалку? В мене буде великий місткий живіт, міцні щелепи. Хазяйка повісить мені на шию срібний дзвіночок. Вона буде пестити мене. Я буду пастися на великому лузі …
О мої подружки , іду з ними потанцюю

Танець гусеничок

(Зося повертається все швидше й швидше, Діти гусенички  замотують її в кокон .  Зося ховається за квітку .З другого кокона вилітає метелик, кружляє біля Зосі.)

Акулінка: Зосю, Зосю, прокидайся!

Зося: Ой, хто ти? Ти схожа на мою сестричку Акулінку. Але в тебе крильця та вусики. Акулінко, це ти? Ти – метелик?

Акулінка: Так, і ти теж. Вилізай із свого кокона.

Зося: То що, в мене нове тіло? Я більше не гусінь? Я – метелик! Невже це так? Невже в мене є крильця!

Ведучий: Зося випросталася з кокона. Над її голівкою пружно розпрямилися тоненькі вусики-антени. Зося поворушила стрункими ніжками й розправила крильця. Вони були чудові – блідо-жовті з чорними цяточками.

Зося: В мене нове тіло! Як воно мені подобається! В мене такі гарненькі крильцята. Я хочу літати!
Акулінка: Полетіли, Зосю, і подивимося увесь цей чудовий світ.

(Метелики танцюють .)

Метелик! : Привіт, горобчику! Ти знаєш –

Христос воскрес?!

 Горобчик: Ця звістка райдужно лунає

Аж до небес!

 Метелик 2 :Привіт, кульбабко! Знаєш ти –
Смерть переміг Ісус?!

Немає влади в темноти,
Я Богові молюсь!

 Метелик: О сонечку, привіт, привіт!
Зі мною порадій!

Любов’ю викупив наш світ
Господь, Спаситель мій!

Мама: : Співають небо і земля,

Луна луна над світом,

Бо кожне серце промовля:
Воскрес наш Викупитель!
Ведучий: Два маленьких метелики злетіли над городом й полетіли до річки, дивуючись та радіючи своєму новому тілу.
Мати: Оце , діточки , і є воскресіння! У Біблії написано, що той, хто вірує в Ісуса Христа, буде жити на небі разом з Ним у чудовому золотому місті. Бог дасть віруючим нові тіла. .
Вихователь: Подякували Орися та Катруся Мамі

поклали писаночки в корзинку та пішла з Батьками  та подружками в церкву

« Таночок з кошиками»

Вихователь: А після Служби Божої  усі збиралися біля церкви...

Пісня : Ой у саду у садочку..."

Зібралися біля церкви  і Орисині подруги.

Кожна з них дістала того ранку писанку , та ні одна не була така гарна, як Орисина та Катрусина. Стали дівчатка одною писанкою об одну цокати, пробувати, чия сильніша.

Гра « Тук, тук, тук»

 Вихователь: Погралися дівчатка і поклала Орися свою писанку в траву, а сама пішла з подругами — гаївочки  виводити.

Гаївка : Посаджу я грушечку, гай буде, гай!


Посаджу я грушечку, гай буде, гай!
Нічко ж моя темная, І ти, зоре ясная,         (2)
Дай, Боже, дай!
Піділлю я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Росте, росте грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой відцвіла грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой зродила грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой паліє грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой зірву я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Потрясу я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Вихователь: Як тільки писаночка почула, що ніхто на неї не дивиться, тай покотилася по м'якій зеленій травичці. Покотилася через стежку, та церковним подвір'ям та через ворота та дорогою, аж ген далеко, в ліс...
А в лісі пташки так щебечуть, так співають. І квітки білі та сині та жовті свої голівки розкривають. І виглядають з трави цікаво. А на вершках дерев вітер — пустунчик грається з молодим, зеленим листям.
Котилася писанка все далі й далі в ліс. Аж напроти неї — дивись! — скаче сіренький зайчик—Побігайчик. Котиться Писаночка та й співає:

Пісня писанки: ( За фонограмою " Мама і я")

 А я Писанка вродлива,

Різнобарвна, жартівлива,

Мов на сонці росинка,

Мов на морі краплинка,
Мов весела сніжинка,

Ось така я.

Писанка я.

Писанка ось така .

Від Орисі я сховалась

І у лісі прогулялись.

Вихователь: Котиться Писанка все далі і далі, а назустріч їй Зайчик-побігайчик сіренький скаче:
Зайчик: Ти хто така будеш?

Писанка: Писанка! А ти хто?

Зайчик: Я малий сіренький зайчик

Звуть мене ще й побігайчик.

Я люблю капусту й моркву

 І боюся лиса з вовком .

Дуже ти мені подобаєшся, давай будемо разом дружити.

Писанка: А хіба ти мені рівня? Я всіх писанок Орисених подруг побила, куди тобі до мене!

Зайчик: А може будемо дружити і разом мандрувати?

Писанка: Ні не хочу і не буду!

Вихователь: Зажурився зайчик та й пішов куди очі бачать. А Писанка покотилася далі. Котиться вона лісом, бачить біжить Курчатко маленьке, жовтеньке, немов пушинка м’якеньке.

Курчатко: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка: А ти хто таке мале пухнасте й неповоротке?

Курчатко: Ти сама хіба не бачиш?

Я курча і ледь не плачу

Мама квочка загубилась.

 

 Брати й сестри десь поділись.

Я блукала в лісі, в лузі,

  І шукаю собі друзів.

Бо без друзів тяжко жити.

То давай з тобою дружити.

Дуже ти мені до серця припала, Писаночко, до серця прийшлася ти мені, мабуть і ріднею доводишся, давай будемо разом мандрувати!

Писанка: А що ти хіба мені рівня? Куди тобі до мене.

Курчатко: А може будемо дружити і разом мандрувати?

Писанка: Ні, не хочу і не піду!

Вихователь:Зажурилося Курчатко жовтеньке, аж слізки з очей капають, крильцями витирає. Та й пішло куди очі дивляться. А Писанка покотилася далі. Аж закотилося на лісову галявину. А там зустріла Ягнятко маленьке та більше.

Ягнятко: Ти хто така будеш красна панянка?

Писанка: Писанка! А ти таке мале вухате та кострубате.

Ягнятко: Я Ягнятко - Ме-е-е

Всі женуть мене-е-е-е

  Друзів в мене нема-а-а

То ти також сама?

Бачу, що ти неабияка краля, то вдвох нам веселіше буде

Писанка: А хіба ти мені рівня?

Ягнятко: То може будемо дружити і разом мандрувати??
Писанка: Ні, не хочу і не піду!

Вихователь:Похнюпилось Ягнятко, аж слізки з очей закапали. Та й пішло світ заочі. А Писанка покотилася далі. Навколо всі дивуються, що то за панянка барвиста, мов веселка, лісом і лугом мандрує? А Писаночка усе більше гордує та думає, що іншої такої немає. Аж ось наступила на камінчик, зачепилася об корінчик та впала прямо у ямку. Впала, а вилізти не може. Що не спробує, то вмить до дна скотиться. Бачить, що їй, мабуть, доведеться пропадати у ямці. Стала вона гірко плакати.

Писанка:  Я у лісі в ямку закотилась,

Ой, скажіть же, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?

От якби зі мною був Зайчик - побігайчик, Курчатко маленьке, Ягнятко біленьке, вони б знали як мене з біди врятувати.

Вихователь: І так плакала Писанка, що почув її Зайчик-побігайчик. Він покликав Курчатко та Ягнятко. Стали вони разом шукати, Писаночку рятувати. Почула їх ще й дівчинка Оксанка, пішли вони разом з ними і знайшли Писаночку. Витягнули Писанку з ями і стали на радощах обнімати і цілувати. А Писаночка зрозуміла, що не слід бути такою самовпевненою та гордою, потрібно із усіма дружити і тоді друзі завжди тобі допоможуть. А тоді усі разом узялися за руки та й завели веснянку. І Зайчик і Курчатко, і Ягнятко, і Писаночка.

Гаївочка: "Ходить Жучок ..."

Дитина: Христос воскрес – і ми воскреснем
Мій друже, це напевно знай.

У ясних променях небесних
Христос візьме нас прямо в рай!

Дитина : В обіймах Божого спасіння
Душа пробудиться від сну …
Це буде перше воскресіння,
Зустрінем вічную весну!

Дитина: В небі сонечко сміється,
Гладить чубчик мій промінням –
Дуже радісно на серці
В дивну пору воскресіння.

Дитина: Хай цей хор дитячий —

Пісенька проста

Прославляє дзвінко
Славний день Христа.

Пісня « Христос Воскрес»

Вихователь: Пасхальна пісня в небі лине,
Звершилось чудо із чудес,
Хай кожна тішиться людина:
Христос воскрес! Христос воскрес!

Вихователь2: Тож  сьогодні всі радіють —

Хор земний і хор небес!
Не сумуйте, разом з нами
Ви скажіть: ( Ус іразом) ХРИСТОС ВОСКРЕС! Воїстину воскрес!