неділя, 22 січня 2017 р.


Катерина Перелісна

Вербові сережки
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.

       Ліна Костенко


Веснянка
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.

Тамара Коломієць
Весняні квіти
Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!


   Олена Пчілка
ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.

     Л. Цілик
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.

     О.Роговенко
ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.

     Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.

     Т. Корольова
ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.

     О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».

     О. Олесь
ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!

     А. Костецький
ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!

     М. Познанська\

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!

     О. Пчілка
ЖУРАВЛІ
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.

     О. Олесь

ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!

     Н. Забіла
ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!

     В. Берестов
ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.

     Г. Вієру

ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!
В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!
Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!
Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!
О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!

     С. Гордієнко
ВЕСНА І МАМА
Березень. Подув ласкавий вітер.
Засиніли оченята квітів.
Котики муркочуть на вербичці,
І не спиться під снігами річці.
І ведмедик вже не хоче спати
Там, під снігом, у ведмежій хаті.
Він штовхає маму волохату:
— Вже весна, мамуню. Можна встати?
І малому проліску не спиться.
Поспішає пролісок родиться:
— Ой, матусю, кучугура тане.
Вже весна. Хутчіше проростаймо!
І листочку в брунечці обридло,
З бруньки ж нічогісінько не видно.
Він товчеться в бруньці і бурмоче,
Він на волю, непосида, хоче.
Знову закрутились каруселі.
Засурмили слончики веселі.
Розчихався коник кольоровий,
А Весна сказала: — Будь здоровий!
Якось я спитала у Весни:
— Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й Весни на світі б не було!
Ще сказав: — Ви помічали, може, —
Кожна Мама із Весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що Весна із Мамою — сестриці...

   І. Жиленко

ЛАСТІВОЧА ВЕСНА
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.

     М. Сингаївський
КОТИКИ
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.
Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:
Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…
То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?

     Л. Новикова
ВЕСНА
Що з весною настає?
Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
То травичка вироста.
А над полем що бринить?
Любий жайворон дзвенить.

     К. Перелісна
* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!

     І. Франко
* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, -
Степ кругом зазеленіє.

     П. Капельгородський
* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!

   В. Пачовський

В САДУ
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.
А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.

     Н. Калюжна

БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!
А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.

   А. Камінчук

ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.
Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.

     Л. Коврига
ВЕСНЯНИЙ ДОЩ
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.

   М. Стельмах
ВЕСНА
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговита!

     А. Костецький
ВЕРБОВІ КОТИКИ
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.

     Г. Химич
ВЕСНА
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.

     М. Стельмах
ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, -
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, - сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.

   О. Олесь
ОЙ, ВЕСНА, ВЕСНА
Ой, весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усяка пашениця.
Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Ой, весна, весна — днем красна.
Що ж ти нам принесла?
* * *
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку...
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

ТРАВКА-ВЕСНЯНКА
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.
Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів'яла.
Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір'я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.

М. Сингаївський

Немає коментарів:

Дописати коментар