Показ дописів із міткою Великдень. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Великдень. Показати всі дописи

субота, 11 березня 2017 р.

Леонід Полтава
ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ



Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла?
Намальоване гніздечко,
Ще й пташиночка мала!
Навкруги - барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки...
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно — писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки, —
Як весняні квіточки!

http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html

«Не я б'ю, верба б'є»
За В. Скуратівським та В. Мициком


Одним з найбільших весняних свят нашого народу здавна вважається Великдень.

За християнською легендою, іудейський народ з гілками фінікової пальми, що називається ще єрусалимською вербою, зустрічав Ісуса Христа за шість днів до його смерті. Тому шосту неділю Великого посту і названо Вербною, а Вербною суботою - день перед нею, коли освячують вербу.

http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html
Чому ж саме вербі надавалося
такого великого значення в старовину?


За В. Скуратівським та В. Мициком



Верба вважалася священним деревом, що надає людині сили і здоров'я. Адже саме це дерево має велику життєву силу, бо проростає навіть з найменшого пагінця. Тому верба широко ввійшла у побут українського народу і опоетизована в народній творчості поряд з калиною - національним символом України.


Верба в сухому місці не росте, їй потрібен вологий ґрунт. Тому селяни за розташуванням вербових дерев визначали підземні джерела і місця, де вода знаходиться найближче до поверхні. Там копали криниці. Народна мудрість зафіксувала здатність верби бути природним очисником. Ось чому люди часто брали воду для пиття з річки саме під вербою.


Вербова

http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html
Леонід Полтава
Найкраща писанка

У сінях стояла велика миска із яєчками.- Нас усіх з'їдять люди,- басом сказало найбільше яєчко.
- І це добре,- обізвалися інші,- люди матимуть із нас користь.
- Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше! - не вгавало велике яєчко.
Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислу­халося до розмови.
- А тебе, найменше,- знову обізвалося басом найбільше яєчко,- тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!..
Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?
Раптом всі замовкли. У сінях почулися кроки. "Візьмемо їх на писанки, адже вже Великдень наближається",- промовив жіночий голос. Господиня взяла миску і перенесла її в кімнату, де було багато світла. Найбільше яєчко відразу ж виставило свій бочок напоказ, дивіться, мовляв, яке я гарне!
http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html

 Про вербу як народний символ України

Г.Смик
Верба




Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю,
- писав Тарас Шевченко.
http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html




Софія МайданськаОбливний понеділок
Після Великодня був Вливаний (Обливний) понеділок. Я дуже люблю це свято. Воно радісне й галасливе, як струмені водограю. Хлопці обливають дівчат водою, бажаючи, щоб вони були гарні, чесні, здорові, як сама Весна. А дівчата, дякуючи, дарують хлопцям писанки.

Софія Майданська

За тиждень  - Великдень

Хтось легенько вдарив мене по плечу - озираюся:
- Шутка б'є, не я б'ю -
за тиждень Великдень!
Верба б'є, не я б'ю -
за тиждень Великдень!

Переді мною маленький хлопчик тримає в руках тонку вербицю з пухнастими котиками, притрушеними пилком.
- Хто ти?
Леся Храплива-ЩурВЕЛИКОДНЯ ПРИГОДА

Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску, та покликала донечку — Параску:
— Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене!
І пішла Параска: в кошику ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики:
— Цьвірінь! — що в Параски вишита запаска.
Іде Параска, вийшла на горбок. А до неї Бровко — песик: скік та скок!

пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Великдень

Леся Храплива-Щур
ПРИГОДИ ПИСАНОЧКИ
Казка

Була собі дівчинка Орися. В школі добре вчилася, дома, як могла, помагала Матусі. Тому всі Орисю дуже любили: і вчителька в школі і Мама і Батенько.
А коли прийшов Великдень, задзвонили дзвони, подарувала Мати Орисі гарну писанку. Квітками, чічками, барвними олениками розмальовану. Подякувала Орися Мамі, завинула писаночку в шовкову хустинку та пішла з Батьками в церкву.
А після Служби Божої зібралися біля церкви Орисині подруги. Кожна з них дістала того ранку писанку від Матусі, та ніодна не була така гарна, як Орисина. Стали дівчатка одною писанкою об одну цокати, пробувати, чия сильніша.