А я дзвонила, кажу :"Сину,

іди додому..бо там гинуть...."

А він:"Неправда...тут все мирно..."

Мені від того було дивно.....

І я його чекала...так чекала....

він вернеться..я вірила..я знала....

І він приїхав не колись..а нині....

виходжу я...дивлюсь ..

моє дитя у домовині...

 

"як справи синку?ну кажи як справи?....

чого мовчиш...не хочеш подивитися на маму?

відкрий же очі....вставай...ти хочеш так лежати?

втомився ,певно...вирішив поспати....

Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..

живіт злапав..напевно,ще й голодний...

ходи,я вже на стіл накрила....

Ходи ,тебе чекає вся родина."...

 

А люди кажуть ,що здуріла...

що мертву так трясу дитину...

 

Та, що ті люди...що вони там знають...

Мій син-герой...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!!!

Хтось літаки здіймає на Європу,

Хтось яхтами хизується в портах.

А інші "засмагають" по окопах,

По бліндажах і просто,- блокпостах.

Одним південне сонце й море синє,

В котрім не пересолена РН,

Комусь буржуйка і вода - спасіння,

Бо сіль від поту засихає аж,

Немов кора Втискається у шкіру,

І кров скипає від її тисків.

Христос родився! Вірю, Боже, вірю!

Я вчора фото бачила. З Пісків.

Чорнющі, закіптюжені. От ніби

Й лиця не видно,а крізь сажу - лик!

І ти, мій Боже, з ними. Також Кіборг.

Вони у тебе вірять. Я - у них.

Оці, чорнющі з кіптяви і солі -

Світліші за різдвяний білий сніг.

Оці, ріднющі духом і по крові,

Прихилять небо і врятують Всіх

Нехай щезне з України

Ярмо і руїна.

Й скорше з БОГОМ повстає

Вільна НАША Україна.

Вільна БУДЕ Україна

Просим щастя й долі ! Гинуть хай ярмо і руїна,

ХАЙ сяє День Волі.

Разом сестри й браття щиро діймо = вірмо і співаймо....

ВОСКРЕСІННЯ Украіни

Всі щиро бажаймо !

МАТИ Божа глянь із неба  й поможи народу ! Дай скоріше нам свободу таку яку треба  

 

*** ЗНОВУ  СУМНА  УКРАЇНА  СЯДЕ  ВЕЧЕРЯТИ ... ПЕРШУ ЗІРКУ ЧЕРЕЗ СЛЬОЗИ БУДЕ ВИГЛЯДАТИ … СТІЛ ІЗ СІНОМ ПІД ОБРУСОМ ВИШИТИЙ ДО СВЯТА …  І ЗАПАХНЕ ДИМ З ЯЛИЦІ , З СТАЄНКИ ДО ХАТИ …  БУДЕ ЛИНУТИ МОЛИТВА ДО БОЖОГО СИНА …  ВИЗВОЛЬ , ВИЗВОЛЬ НАМ , БОЖЕ ,  НАШУ УКРАЇНУ ...  БУДЕ ДІДУХ НА ПОКУТТІ І КУТЯ БАГАТА …   ТА РОДИНА НЕВЕСЕЛА , БО НЕМАЄ ТАТА ...  МУСІВ БАТЬКО СЕГО ДОМУ ІТИ ВОЮВАТИ ...  ЩОБ НЕ СМІВ МОСКАЛЬСЬКИЙ КАТ  НАМ СВЯТО ТОПТАТИ ...  БУДЕ Й ОЦЯ СВЯТА ВЕЧЕРЯ ЗНОВУ ІЗ СЛЬОЗАМИ …   ВЖЕ НЕ ПРИЙДУТЬ З КОЛЯДОЮ СИНОЧКИ ДО МАМИ …  АЛЕ НАЙ ТОЙ КАТ МОСКОВСЬКИЙ ОДНЕ ПАМ'ЯТАЄ …   УКРАЇНА БУДЕ ВІЧНО ... ! ! !   ХРИСТОС  СЯ  РОЖДАЄ ... ! ! !  / Оксана Максимишин-Корабель /!