«Сватання Морквинки»

 

 (Діти заходять до зали під мелодію пісні «Осінь барвиста», стають півколом і виконують пісню «Осінь барвиста»)

Ведуча1:  

 

Сьогодні в нашому залі, ми друзі вас, зібрали,

Щоби на святі нашім , дзвенів дитячий сміх.

Щоб дружба не згасала, щоб музика звучала,

Щоб пісеньки  і жарти,  розвеселяли всіх!

 

 

Ведуча 2Минуло, злетіло веселеє літо

І сонечко мало приносить тепла.

Не гріє ласкаве, воно лише світить ,

Прощатись вже з літа настала пора

 

1. По дорозі золотавій

Осінь щедрая іде.

Прибрану листаками клена

Скриньку золоту  несе.

 

2.ЇЇ скринька із приданим

Повна сонячних дарів.

Багато фруктів в ній духмяних

Стиглих овочів й грибів.

 

1.     А я на городі 

оце побувала

Там Скриньку з казками

Для вас відшукала

Тож Скринька відкривається

І казка починається

Розповім я Вам пригоду

Овочевого народу!

Жили собі

в городній державі

король Гарбуз

та королева Диня,

гарбузова господиня.

Король Гарбуз (Міша Задоровський): Я жовтий і круглий, мов сонце,

 І часто любуюсь собою в віконцях.
В мене листя, мов картуз,
А зовусь я – король Гарбуз.

 

Вихователь:  По городі походжає,

Родичів своїх питає:

 

 Гарбуз співає :

« Ой чи живі чи здорові

Всі родичі гарбузові?

 

Вихователь: Обізвалась жовта Диня

Гарбузова господиня

Кролева Диня (Юля): Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Знають всі, що жовта Диня -
Гарбузова господиня.

 

(До Гарбуза співає) Звідкіля ж це ти узявся?

Де ж ти досі пропадав

Хоч би Бога побоявся

Дома чом не ночував!

 

Гарбуз: Ой послухай що вчинилось,

Страх бере мене тепер

Лишенько таке зробилось

Трохи, трохи я не вмер!

 

Диня: Макогоном руки й ноги

Поламаю , будеш знать!

Щоб на тебе перелоги,

Щоб тебе нечистий взяв!

 

( Доганяє Гарбуза)

 

Гарбуз( Кричить): Ой чи живі чи здорові

Всі родичі Гарбузові?

 

Вихователь: Позбігались Огірочки

Гарбузовії синочки

Стали вони танцювать

Батька свого рятувать!

 

Танок Огірочків навколо Гарбуза . Диня не може доступити і відходить

 

Огірочки: Іще живі, ще здорові

Всі родичі Гарбузові!

( Кружляють навколо Гарбуза, зав’язують очі)

 

Огірочок (Стас): На чім стоїш?

Гарбуз: На камені!

Огірочок( Стас): Ащо п’єш?

Гарбуз: Квас!

Огірочки( Стас): Лови нас!

( Утікають, Гарбуз розв’язує очі – нікого немає)

 

Вихователь: Нагодились Козаки ,

Гарбузові свояки!

(Марширують)

 

Буряк( Артем): Стій!  Ать! Два!

 

Гарбуз: А чи живі чи здорові,

Всі родичі Гарбузові?

 

 

Буряки: Іще живі, ще здорові

Всі родичі Гарбузові!

 

Буряк : Шикуйсь! Раз! Два!

 

( Буряки виконують кілька вправ із шаблями)

 

Буряк: Кроком руш!

 

( Козаки – овочі  виходять співаючи)

 

Козаки : Іще живі, ще здорові

Всі родичі Гарбузові!

( на перед вибігає Морквинка.Один  Буряк зупиняється і моргає до Морквинки.

Морквинка махає йому рукою )

Король Гарбуз: Це ж моя сестриця, Морквинка!

Королева Диня: Яка мила, люба,  дівчинка!

Король Гарбуз: Вже треба Морквинку заміж віддавати,
Будемо з усіх усюд женихів скликати.

Королева Диня: Любить наша Морквинка вередувати,
Городніми молодцями перебирати.

Морквина  ( Мар’янка)( Співає)

Ой вийду я на вулицю: гарна я!
Туди - сюди повернуся: гарна я!

Кругом себе оглянуся: гарна я!
Яка була моя мати, така й я!

Приїхали із Києва паничі,
Та привезли вони мені калачі.

А я тії калачики прийняла,
А паничів за ворота вигнала.

Ой вийду я на вулицю: гарна я!
Туди - сюди повернуся: гарна я!

Ведуча: Родичі Гарбузові дуже засмучені,
Що вже осінь, а Морквинка  іще не заручена.

Кажуть, що Король  Гарбуз перестав їсти, пити
і листя його почало жовтіти.

ГАРБУЗ: Годі  Морквино танцювати, пора вже женихів зустрічати.

 

МОРКВИНКА: Без подружок я не можу, хай вони поможуть.

 

ГАРБУЗ: Хай допомагають.

 

МОРКВИНКА (представляє подруг): Принцеса КАПУСТИНКА!

Принцес для представлення виводять принци.

 

КАПУСТИНКА ( Діанка Д):

Я Капусточка біленька,

 супі й борщику смачненька

Вузлувата і листатенька.

А як доспію, то ще й головатенька.

На одній нозі зростаю, зате сто сорочок маю.

 

МОРКВИНКА: Принцеса КАРТОПЛИНКА!

 

КАРТОПЛИНКА( Юля ): Картопелька всім в пригоді,

я ж найсмачніша на городі.

Копни на городі раз і два, і побачиш в глибині

У сіренькому вбранні картоплиночки рясні.

 

МОРКВИНКА: Принцеса КВАСОЛИНКА!

 

КВАСОЛИНКА( Софійка): Хто квасолі з вас не знає? Кожен їв її не раз.

Стручків у мене багато, всі вони великі, всі вони лапаті.

А в стручку лише однім квасолинок буває аж сім.

 

МОРКВИНКА: Принцеса КУКУРУЗКА!

 

КУКУРУЗКА(Діанка Г) : Висока, мов гай, я у полі зростаю,

А листя, мов гілля, додолу згинаю.

На городі я також росту, русі коси розплету,

А в зеленії хустинки золоті вплету зернинки.

 

МОРКВИНКА: Принцеса ПЕТРУШЕЧКА!

 

ПЕТРУШЕЧКА ( Яночка): Для морквиці я сестриця,

Лиш на вроду білолиця.

Росту я під землею, а кучері мої над нею.

Люблять мене суп і юшка,

А ім’я моє – Петрушка.

 

 Пісня подружок

 

Вихователь: А Наш кореспондент ЩИРИЧКА

Котра усюди проникає,

І усе на світі зна,

бере інтерв’ю
у городніх молодців,

Королівських женихів.

Кореспондент ( Даринка) (всім): Кореспондент Щиричка з газети «Наш город» А ось і женихи!

( Звучать фанфари, виходять  Огірок,Часник , Буряк, Баклажан)

 

ОГІРОК (Міша Пудан): Я прийшов з сусіднього городу.

Я не простого, а шляхетного роду.

А ви, королівно, чарівна та гожа.

На жодну мою знайому не схожа.

Кореспондент: (до Огірка) Пане Огірок!
 Кажуть, що ви постійно бігаєте за дівчатами.

ОГІРОК( Міша Пудан) : А що ж мені робити, коли вони від мене тікають?

Кор-дент: А чому вони тікають?

ОГІРОК: Бо я їх щипаю! (щипає кореспондента)

Кор-дент (підстрибує від болю) Ой, болюче!

Кор-дент: А навіщо ж щипати?

ОГІРОК: Так я перевіряю, чи дівчина соковита.
От ви – худа, як тріска.

Кор-дент: Та хай на вашому городі росте тільки берізка!
А як будете дівчат щипати, то довго
прийдеться вам свою половинку шукати.

Кор-дент: А які ваші парубоцькі справи, пане БУРЯК?

БУРЯК( Артем): Погані, бо дівчата почали називати мене дядьком.

Кор-дент: Можливо вам слід шукати не дівицю, а гарну молодицю.

БУРЯК: Якщо сьогодні отримаю гарбуза, то напевно так і зроблю.

 

БУРЯК: Хоч я і звичний городній Буряк

Та ви не зважайте, я- справжній козак.

Вам, люба Морквинко, так буде зі мною

Немов за стіною, та ще й кам’яною.

 

ПЕТРУШЕЧКА: Будеш жити з ним в неволі! (до Моркви)

(Буряку): Іди собі далі – шукай собі своєї долі.

 

 

 

БУРЯК: Я тебе не неволю, йду шукати свою долю.

Я закоханий просто жах!

Тебе, Морквинко, я носитиму на руках!

 

МОРКВИНКА: Ні, не любий ти мені. І кажу тобі я «Ні!».

Ведуча: Увага! Заморський їде молодець, з країни південної, в стравах знавець. Чорнильний він і пишний, мов хан. А звуть його – принц Баклажан

 

Кореспондент: Я дізналася, що принц вирішив співати власну пісню.

 

Ведуча: Це так. Послухаєм.

 

БАКЛАЖАН ( Ростик)  (співає під гітару) :

Моя тьотя живе у Занзібарі.

Працює тьотя на фермі кенгуру.

Я буду, мила, тобі бринькать на гітарі.

Ну і, конечно, на ферму заберу.

(каже Морквинці):

З’явився я із-за граніци.

Тобі, Морквинко, обіцяю життя щасливе, яке маю.

 

ГАРБУЗ (до ДИНІ): Нащо нам цей падишах! З ним життя не буде! Жах!

 

ДИНЯ (ГАРБУЗУ): Він не буде жити в парі, буде бринькать на гітарі.

 

(БАКЛАЖАНУ): Морквинці ти не підходящий! Вибирай інших краще!

 

МОРКВИНКА: Ні-ні-ні! Не підходиш ти мені.

 

БАКЛАЖАН: Ти відказуєш мені? Той залишайся в однині.

 

МОРКВИНКА: Не підходиш ти мені!

 

Часник ( Саша): Я часник білозубий, ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я та корисний, всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з’їдає сміло, буде мати зуби білі.

Хто мене часто смакує, тому я здоров’я дарую.

 

Кор-дент: Пане ЧАСНИК! Кажуть, що ви вмієте казати дівчатам теплі слова!

 

ЧАСНИК ( Саша): Я такий!

 

Кор-дент: Скажіть їх нашим гостям.

 

ЧАСНИК: Кожух, шапка, рукавиці, валянки.

 

Кор-дент: Бачу ви вже підготувалися до зими.

А от до сватання невпевнена.

 

ЧАСНИК: Поживем – побачим.

 

МОРКВИНКА: Не підходиш ти мені, і кажу тобі я «НІ!»

 

ЧАСНИК: Ти обіцянки давала, я думав, що кохала.

 

МОРКИНКА: Не кохала!

 

Кор-дент: Пане БУДЯК! А   ви будете робити, якщо вам сьогодні відмовлять?

 

БУДЯК( Дмитрик) : Як що? Піду свататись до іншої!

 

Кор-дент: А якщо і там відмовлять?

 

БУДЯК: Буду шукати доти, доки не знайду.

 

Кор-дент: Бажаю вам успіхів.

 

МОРКВИНКА: Не торкайсь мене, Будяк! Я боюсь тебе! Ось так.

 

КУКУРУЗКА: Ти колючий, Будячище! Забирай свої лапища!

 

 

БУДЯК: Отак да, отак да! От принцеса – вереда!

Хай побачить Морквинка, який парубок моторний.

ЩИРИЧКА: А Ось і Кавун!


КАВУН: Я не гуляю, а свою половинку шукаю.
(Всім каже) Зелений, смугастий гладун-балакун
(Морквинці) Дарую вам квітку,а зовуся – Кавун.

 

МОРКВИНКА: За усіх ти – найтовстіший!

КАВУН: Та дарма, я – найдобріший, соку є багато в мене,
Не дивись, що я зелений.

МОРКВИНКА: Я кажу тобі: «Ні!» Не підходиш ти мені.

КАВУН: Що ж я далі піду й свою половинку знайду.

МОРКВИНКА: Бажаю успіху!


ПОМІДОР ( Дем’ян) (до ведучої): Я смачненький, кругленький, маю щічки червоненькі.

До смаку я в кожній страві, роблять соки і приправи.

Соус, борщик і салат люди з радістю їдять.

Ой! Не торкніть мене ненароком,

а то так і бризну томатним соком!

 

МОРКВИНКА: Йди до тих, хто тебе любить!

Не підходиш ти мені. І кажу тобі я «Ні!»

 

ПОМІДОР: Більш не явишся мені, ти, у сні.

 

МОРКВИНКА: Не явлюсь!

(Ведуча: Морква все вередувала,

Женихів перебирала! Та проте…

На городі у нас росте

Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.
Т це ж золотом соняшник світиться.
Звичку він хорошу має,

 за сонечком голівку повертає.

 

Кореспондент: Царевич Соняшник!

СОНЯШНИК (Назар): Парубійко я вродливий, дуже гарний, не шкодливий.
І росту собі на волі, на городі і у полі.
Квіт до сонця повертаю, за те й назву собі маю.
І олію з мене б’ють, і макуху дістають.
І в веселий свята час дам щось кожному із вас.

(Соняшник підходить до королівської сім’ї і пригощає насінням соняшника).

СОНЯШНИК: Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай, забувай.

МОРКВИНКА: Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде, мій буде.

СОНЯШНИК: Ой дівчино, серце моє,
Чи ти підеш за мене, за мене?

МОРКВИНКА: Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе, у тебе.

СОНЯШНИК: Підем, серце, в чужую,
Доки свою збудую, збудую.

МОРКВИНКА: Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.

СОНЯШНИК: Жди, Морквинко, доки я збудую хату,
А тоді пришлю сватів чубатих,
Моїх друзів – колосків вусатих,
Хліб святий від них приймеш,
А їх уважно вислухаєш
І тоді ми заспіваємо!

СОНЯШНИК (співає):
Чорні очка, чорні очка,
Як терен
Чорні очка, як терен,
Як терен, як терен.
Коли ж ми ся поберем, поберем?

МОРКВИНКА (співає):
Поберемся, поберемся в неділю
Поберемся в неділю,
В неділю, в неділю.
Маю на тя надію, надію

СОНЯШНИК: А що за сватання та без танцю
Танець «З палочками»

 

Ведуча: Ось така пригода

 Трапилася на городі

А ви дівчата памятайте

Та женихами не перебирайте!