Заповіді
турботливим батькам
(пам’ятка для батьків)
Одвічне
питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби
вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати
людям те, з чим прийшла у світ?
1.
Люби свою дитину! Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою
вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не
розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливим покаранням, не
відмовляй у своїй довірі, дай їй привід любити тебе.
2.
Оберігай своє дитя! Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть
якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не
зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину-квітку, яку можуть
знівечити.
3.
Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищеплюй до духовних цінностей свого народу і сам живи,
дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. Їй
потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей
похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями.
Вона має жити в такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність,
гармонія у всьому.
4.
Грай зі своєю дитиною! Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її
розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини водночас є
твоїми. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може,
саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай
з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.
5.
Працюй зі своєю дитиною! Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у
якійсь справі. Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На
дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для
неї праця з дорослими — то погляд у майбутнє.
6.
Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть
не безболісного, але самостійного! Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний
життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож
дай їй змогу самій «збирати свою скриню», навіть якщо тут існує певний ризик.
Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виховати соціального інваліда.
7.
Покажи дитині можливості й межі людської волі! Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоствердження
людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас
показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх
у родині, у колективі, у суспільстві.
8.
Привчай дитину бути слухняною! Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб
учинене нею не завдавало шкоди ані їй самій, ані будь-кому. Не обминай
моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни,
чому треба чинити саме так, а не інакше, — для неї це буде наукою. Винагороджуй
за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на
шануванні їх за допомогою розумного покарання.
9.
Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона
здатна на цьому етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід! Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у
складному світі, що оточує її. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї
власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового
розвитку і вже набутого досвіду.
10.
Давай
дитині змогу набувати таких вражень, які полишатимуть вартісні спогади! Дитина,
як і дорослий, «живиться» різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і
життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала якомога
більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими
почуттями.
Немає коментарів:
Дописати коментар