Лото " Пори року"

 В.О.Сухомлинського «Пекар і Кравець»
Засперечалися Пекар і Кравець: чий труд важливіший і потрібніший людям?
Пекар і каже:
- Що станеться, як я не напечу хліба? Та без хліба ж ні шахтар в шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Кравче, ножиці до рук не візьмеш.
- А що станеться, - відповідає Кравець. Як кравців не стане? Хто одяг шитиме? Без одягу ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Пекарю, до своєї пекарні не підеш.
Так і не дійшли до однієї думки – чий же труд важливіший і потрібніший людям.
- Я обійдуся без тебе, кравче, - сказав пекар.
- А я обійдуся без тебе, пекарю, - відповів кравець.
Пішли вони кожен на свою роботу. Працює Пекар день, працює другий – можна без Кравця обійтись. На третій день повісив Пекар піджак біля печі, рукав і присмалився, та так, що й попілець посипався. Почухав потилицю Пекар. До Кравця треба йти…
А Кравець тим часом попрацював день без хліба – їв борщ і кашу. Попрацював другий без хліба… а на третій так живіт заболів, що й ножиці випали з рук. Треба йти до Пекаря по хліб.
Вийшли вони з дому одночасно – Пекар і Кравець. Пекар ішов до Кравця, а Кравець до Пекаря. Зустрілися. Пекар тримає в руці піджак без рукава, а Кравець – порожній кошик.

Василь Сухомлинський

МОЯ МАМА ПАХНЕ ХЛІБОМ

Оповідання

Одного дня в дитячий садок привели двох новачків — п'ятирічних хлопчиків Толю й Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомились. Толя запитує Колю:
—  Де працює твоя мама?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Коля,— Вона ж пахне ліками.  Моя мама — лікар. Захворіє людина — мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Толя.— Вона ж так пахне хлібом. Моя мама — пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.
—  І лікар?— запитав здивовано Коля.
—  І лікар не міг би,— з гордістю сказав Толя.

Василь Сухомлинський " Добре, що сонечко сяє…"

В неділю Юрко прокинувся дуже рано й весело сказав матері:

– Мамо, сьогодні ми йдемо до лісу.

– Надворі дощ, – каже мати. – Ллє, як з відра. Не підете до лісу.

Юрко виглянув у вікно: на подвірї калюжі, небо облягли сірі хмари.

Юрко сів біля столу й заплакав…

У понеділок Юрко також прокинувся рано. Відчинив вікно. Сонячний промінь осяяв кімнату.

Юрко знову заплакав.

– Чого ж ти сьогодні плачеш: – дивується мати.

– Сьогодні до школи треба йти, з лопатою. Ділянку будемо копати.

Мати сіла біля сина й тяжко зітхнула:

– Добре, що сонечко сяє… Якби й сьогодні дощ, звідки б я знала, що ти в нас ледар?

Казки-оповідки В.О.Сухомлинського за порами року.

Методичні рекомендації АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ У ДНЗ

Коментарів:

І.  Загальні відомості про заняття

Дата проведення, ДНЗ, група, прізвище, ім’я та по батькові вихователя, заняття, кількість дітей за списком, кількість присутніх, порядковий номер заняття за планом, де проводиться (у групі; актовій, спортивній залі; логопедичному кабінеті тощо).

Обстановка в групі: чистота, освітленість, провітрюваність, готовність дітей до заняття. Організація уваги і готовності дітей до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета заняття.

Ди-ди-ди — йшли качата до води,
Иця-иця-иця — а назустріч їм лисиця.
Ити-ити-ити — та качат не треба вчити:
Юсь-юсь-юсь — вони з розбігу у воду — плюсь!

2.

Ок-ок-ок — ось колючий їжачок,
Ми-ми-ми — приготувався до зими.
Чок-чок-чок — повна хата грушечок.
Ок-ок-ок — частуватиме діток.

3.

Із-із-із — бoрсучок в нору заліз.
Ди-ди-ди — наступили холоди.
Ить-ить-ить — бoрсучок тут смачно спить
Ни-ни-ни — аж до самої весни.

4.

Ить-ить-ить — заєць в полі аж тремтить.
Ем-ем-ем — він сховався за кущем.
Уха-уха-уха — але довгі в нього вуха,
Їх-їх-їх — не сховати зайцю їх.

5.

Аха-аха-аха — а де ж наша черепаха?
Оня-оня-оня — черепаха наша — соня.
Ів-ів-ів — до весняних теплих днів
Оню-оню-оню — не турбуйте нашу соню.

6.

Ям-ям-ям — важко взимку горобцям,
Ти-ти-ти — їм зерняток не знайти.
Ати-ати-ати — треба крихт їм накидати,
Ать-ать-ать — щоб їм під стріхою дрімать.

7.

Ички-ички-ички — тут же скачуть і синички,
Ів-ів-ів — доганяють горобців.
Ди-ди-ди— будуть довго холоди?
Ни-ни-ни — чи діждемося весни?

8.

Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.

9.

Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — в осінні й зимні холоди.

10.

Ія-ія-ія — а це що за чудасія?
Іг-іг-іг — це ж ведмежий барліг.
Ить-ить-ить — тут ведмідь у ньому спить,
Ни-ни-ни — бачить він медові сни.

11.

Сі-сі-сі — будьте впевнені усі,
Уть-уть-уть — зимові місяці пройдуть,
Не-не-не — засяє сонечко ясне,
Іх-іх-іх — обігріє нас усіх.

12.

Ами-ами-ами — вже весна не за горами.
Іти-іти-іти — їй зрадіють усі діти
Ки-ки-ки — і звірята, і пташки,
Ля-ля-ля — зрадіє матінка-земля!

13.

Ато-ато-ато — чистомовок є багато.
Ті-ті-ті — та найкращі будуть ті,
Ята-ята-ята — що поможуть вам, малята,
Ув-ув-ув — ротик щоб слухняним був!

Л.М. Капкіна,
вчитель-методист
м. Балта