Подорож  Україною

           у машині    часу

                                    (старша група)

 

 

 

                                                                 Вихователь : Кучма М.В.

                                                          2021 р.

(Лунає музика, з чотирьох сторін по черзі заходять вихователі промовляючи слова)

Вихователь1:Україна моя починається

Там, де туга моя кінчається,

Край дороги, як пісня чаїна,

Починається Україна.

Вихователь2: Україна моя починається

Там, де палуба грізно хитається,

Там, де в клекотах Чорного моря,

Б'є панцерник у царство горя.

Вихователь 3:Україна моя починається

Там, де панство навіки кінчається,

Де смереки у вільних Карпатах,

Як ракети, стоять на чатах.

Вихователь 1: Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов'їна,

Не кінчається Україна.

(заходять діти т з квітами, дорослі піднімають сині квіти, діти, жовті)

Вихователь2:

Над землею пісня лине,

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь –

Українські діти йдуть!

1 дит. Україна рідна! Україна-мати!

Ми про тебе пісню можемо співати.

2 дит. Про твої роздоли і про нашу мову

Слухай пісню щиру, калинову.

Пісня про Україну

 

 Саша 3 дит. На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі – Україна,

А ми – її доньки й сини.

 Юля:4 дит. Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми маєм.

Її Україною звуть!

І дія

(Хлопець сидить за комп’ютером і грається.)

Дівчина. Привіт! Не можеш відірватись від свого комп’ютера? Хоч би пішов подихати свіжим повітрям. Очі пожалій! ?

Хлопець. Нудно…Немає що робити.

Дівчина. О так. А пам’ятаєш нам вчора в садочку вихователька розповідала про Україну. Так цікаво було, але якби це все побачити насправді.

Хлопець. Хах, та це хіба треба  мати машину часу! (Захопленню). Ось що нам треба! (Мрійливо). А ти б хотіла?

Дівчина. Звичайно, це було б захоплююче й цікаво! Але де там нам!

Хлопець. Можна спробувати. Наприклад, віртуальна подорож. Сідай! (Жваво). Зараз складемо програму, запустимо в комп’ютер і... (хлопець щось робить з комп’ютером, радиться з дівчинкою. Вони обоє охоплені, радісно збуджені).

Раптом потемніло, потім спалах, і ось вони обоє вже серед незнайомого оточення.

 

Дівчинка: А це хто такі?

(Посередині навколо казана сидять козаки)

Хлопчик: Та це ж козаки!Мабуть ми повернули у минуле! А ти знаєш, що в Запорізькі козаки приймали  не всіх ? Щоб стати справжнім козаком, потрібно було пройти суворі іспити.

Дівчинка:  Які ж були вродливі були козаки! Я б залюбки в них закохалася. Дивись які вони міцні та мужні.

(Діти спостерігають) (входить парубок-козак)

 

М. В : Говорять, що чудес на світі не існує…

С.Т : Повірте, вони є, і більше того існують поряд із нами…

М. В:Найбільше диво світу – це наші діти.

С. Т.: Вони з’являючись тут і там  і прикрашають наше життя .

М. В. : Вони  наповнюють його особливим змістом.

С.Т.: Зустрічайте! Наші діти!

 

 Пісня

 

М.В.: Сьогодні у нас особливий день! День радості і смутку одночасно!

С. Т. : Смутку – бо ми прощаємось із своїми вихованцями, а радості , бо випускний -  велика подія!

М. В.:  Це маленька сходинка до нового життя. І  свято  - це завжди особливе.

С. Т.: Не так давно, батьки принесли діток до садочка, довірили педагогічному колективу найцінніший скарб - свою малечу.

М.В.: Минуло кілька років... І ось він результат - вже дорослі, розумні, творчі, виховані громадяни !

С. Т. :  Наше майбутнє!

М. В.: І. сьогодні, у такий святковий день , наших випускників прийшли привітати шановані гості:

1.Голова Білобожницької територіальної громади – Віктор Михайлович Шепета;

2.Всечесні отці: 

3

С. Т: До вітального слова запрошується голова Білобожницької територігромади

 

 

М. В.: І за звичаєм, розпочати наш випускний бал ми хочемо із благословення наших Всечесних отців !

___________________________________________________________________

Щиро дякуємо Вам за благословення , а тепер запрошуємо усіх гостей на наше свято!

( Усі виходять)

 

Зала оформлена як кафе. По всій залі розставлені столи та стільчики. На столах —  скатертини, пластикові тарілки,  стаканчики з водою. Біля дверей на столику — подарунки та дипломи Заходить Адміністратор кафе з планшетом, робить вигляд, що працює: рахує тарілки, рівняє стільчики тощо. Раптом «починається дощ», «вдаряє блискавка» — вмикають аудіозапис «Захід ведучих».

 

 

0.10Адміністратор: Ну от, знову негода… Хоча в цьому є й позитивний момент -може хтось на філіжанку кави чи горнятко чаю завітає, аби сховатися від дощу.