Після довгих нестерпних днів,
Які осколками навіювали втому
І порізаних градами снів..
Ти вернешся живим додому…
Ти вернешся живим неодмінно
І по-іншому й думать не смій!
За тобою ж ще стільки обіймів,
За тобою ж ще стільки слів…
Ти лиш дихай на повні груди,
Плекай віру в душі своїй
І все добре у тебе буде…
Бережи себе, воїне мій!

ЗАХИСТИ НАС БОЖЕ

Я готова за тебе молитися,
Дорогий, любий мій захисник.
Перед Богом за тебе схилитися,
Аби тільки-би він допоміг.

Щоби він захистив у нерівному,
У святому, важкому бою.
І ти зміг відстояти ріднесеньку,
Україну квітучу свою.

ЛИСТ СОЛДАТУ

Я звертаюсь ночами до Бога,
Та молюся за твоє життя.
Щоб скоріша була перемога,
Прошу Господа кожного дня.

Я благаю, щоб ти повернувся,
До родини своєї, живим!
Та в бою, щоби не спотикнувся,
Ангел став охоронцем твоїм!

СКЛАДАЄМО РОЗПОВІДЬ ЗА КАРТИНКОЮ

ПЕРША ДОПОМОГА

                                          Геометричний потяг

Лото " Пори року"

 В.О.Сухомлинського «Пекар і Кравець»
Засперечалися Пекар і Кравець: чий труд важливіший і потрібніший людям?
Пекар і каже:
- Що станеться, як я не напечу хліба? Та без хліба ж ні шахтар в шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Кравче, ножиці до рук не візьмеш.
- А що станеться, - відповідає Кравець. Як кравців не стане? Хто одяг шитиме? Без одягу ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Пекарю, до своєї пекарні не підеш.
Так і не дійшли до однієї думки – чий же труд важливіший і потрібніший людям.
- Я обійдуся без тебе, кравче, - сказав пекар.
- А я обійдуся без тебе, пекарю, - відповів кравець.
Пішли вони кожен на свою роботу. Працює Пекар день, працює другий – можна без Кравця обійтись. На третій день повісив Пекар піджак біля печі, рукав і присмалився, та так, що й попілець посипався. Почухав потилицю Пекар. До Кравця треба йти…
А Кравець тим часом попрацював день без хліба – їв борщ і кашу. Попрацював другий без хліба… а на третій так живіт заболів, що й ножиці випали з рук. Треба йти до Пекаря по хліб.
Вийшли вони з дому одночасно – Пекар і Кравець. Пекар ішов до Кравця, а Кравець до Пекаря. Зустрілися. Пекар тримає в руці піджак без рукава, а Кравець – порожній кошик.

Василь Сухомлинський

МОЯ МАМА ПАХНЕ ХЛІБОМ

Оповідання

Одного дня в дитячий садок привели двох новачків — п'ятирічних хлопчиків Толю й Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомились. Толя запитує Колю:
—  Де працює твоя мама?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Коля,— Вона ж пахне ліками.  Моя мама — лікар. Захворіє людина — мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?
—  А хіба ти не знаєш?— здивувався Толя.— Вона ж так пахне хлібом. Моя мама — пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.
—  І лікар?— запитав здивовано Коля.
—  І лікар не міг би,— з гордістю сказав Толя.

Василь Сухомлинський " Добре, що сонечко сяє…"

В неділю Юрко прокинувся дуже рано й весело сказав матері:

– Мамо, сьогодні ми йдемо до лісу.

– Надворі дощ, – каже мати. – Ллє, як з відра. Не підете до лісу.

Юрко виглянув у вікно: на подвірї калюжі, небо облягли сірі хмари.

Юрко сів біля столу й заплакав…

У понеділок Юрко також прокинувся рано. Відчинив вікно. Сонячний промінь осяяв кімнату.

Юрко знову заплакав.

– Чого ж ти сьогодні плачеш: – дивується мати.

– Сьогодні до школи треба йти, з лопатою. Ділянку будемо копати.

Мати сіла біля сина й тяжко зітхнула:

– Добре, що сонечко сяє… Якби й сьогодні дощ, звідки б я знала, що ти в нас ледар?

Казки-оповідки В.О.Сухомлинського за порами року.

Методичні рекомендації АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ У ДНЗ

Коментарів:

І.  Загальні відомості про заняття

Дата проведення, ДНЗ, група, прізвище, ім’я та по батькові вихователя, заняття, кількість дітей за списком, кількість присутніх, порядковий номер заняття за планом, де проводиться (у групі; актовій, спортивній залі; логопедичному кабінеті тощо).

Обстановка в групі: чистота, освітленість, провітрюваність, готовність дітей до заняття. Організація уваги і готовності дітей до роботи. Тривалість організаційного етапу. Тема і мета заняття.