Як навчити дитину гратися   

Як навчити дитину гратися

Гратися люблять усі діти, однак чи всі вміють? Так, шановні дорослі, не дивуйтеся такому запитанню. Річ у тім, що діти накопичують досвід, наслідуючи дорослого. Правильно оволодіти діями з предметами дитина сама не може. Тож під час гри дорослий має стати активним партнером дитини, навчити її діяти з іграшкою, гратися нею в різні способи.
Умовно іграшки, які здебіль­шого купують для дітей віком від двох до трьох років, можна розподілити на дві групи: дидак­тичні та образні. Спочатку роз­повімо, як навчити дитину гра­тися дидактичними іграшками.

 Мотрійка
Ця лялька яскраво демон­струє дитині, що предмети бу­вають різні за розмірами. Спо­чатку ігровий «арсенал» дитини поповніть мотрійкою, що скла­дається із трьох ляльок. Озна­йомлюючи малечу з нею, додай­те інтриги — потрусіть ляльку, здивовано запитайте дитину: «Чому вона така важка?», «Що ж там гримить?». А потім — захо­плено розкрийте ляльку, демон­струючи її секрет. Вийміть мен­шу ляльку, з’єднайте половинки першої і порівняйте ляльок за розміром. Так само покажіть найменшу ляльку. Відтак малю­ка можна залишити з мотрійкою наодинці: нехай поекспериментує, зокрема з’ясує, що половин­ки різних за розміром ляльок не можна з’єднати; спробує вкласти верхні частини найменшої та се­редньої ляльки у нижню части­ну найбільшої тощо. Після таких пошуків дитина радо зустріне більшу мотрійку — із п’яти-семи ляльок.
Після гри не залишайте мотрійку серед решти іграшок, бо так легко загубити її части­ни. Поясніть дитині, що цю незвичайну іграшку після гри необхідно зібрати, та разом обе­ріть спеціальне місце для її збе­рігання.
 Пірамідка
Насамперед покажіть дитині, як зняти зі стрижня пірамідки ковпачок і кільця, як нанизува­ти їх. Відтак спробуйте разом із дитиною знімати кільця і викла­дати з них доріжку або квіточ­ку; знімати й одягати кільця на стрижень пірамідки по черзі (до­рослий — дитина). Якщо піра­мідка має кілька кілець однако­вого кольору — знімайте кільця та складайте їх за кольором.
Із малюками віком до двох років ліпше гратися пірамідкою з кільцями однакового діаметра. Натомість дітям трирічного віку пропонуйте конусну пірамідку, починаючи з найменшої кілько­сті кілець. Зверніть увагу дити­ни, що всі кільця різного розміру. Проведіть по кільцях правильно зібраної пірамідки пальцем — покажіть, що він «біжить» по ній, «не спотикаючись». А на не­правильно зібраній пірамідці — «провалюється» в ямку чи «має лізти» нагору.
 Куби-вкладиші
Спочатку візьміть куб із най­меншою кількістю отворів, аби зосередити увагу малюка. Де­монструючи іграшку, зверніть увагу дитини на те, як фігурки через отвори потрапляють все­редину куба. Відтак дістань­те фігурки і по черзі покажіть їх дитині, щоб вона побачила, що фігурка певної форми має відповідної форми отвір. Обве­діть пальцем контури отворів, запропонуйте те саме зробити дитині. Занурте фігурку в отвір, але не вкидайте, а витягніть (кілька разів). Опісля вкиньте фігурку всередину куба або за­пропонуйте це зробити дитині.
Поступово дитині буде де­далі легше добирати фігурки до відповідних отворів. Утім, мо­мент просторового розташуван­ня фігурки відносно отвору ще довго залишатиметься для ди­тини незбагненним. До того ж куб не є статичним і щоразу по­вертається до дитини іншим бо­ком. У такому разі допоможіть дитині знайти необхідний по­ворот фігурки та отвору на боці куба. Аби спростити для ди­тини процес запам’ятовування фігур, вигадайте образні назви фігур: півколо — місяць, доль­ка мандарина; трикутничок — довгий носик тощо.
 Шнурівки
Ігри-шнурівки сприяють роз­витку дрібної моторики рук ди­тини. Насамперед допоможіть їй складати пальчики разом і брати шнурок так, щоб залишався дов­гий кінчик, який можна протяг­нути крізь отвір пластини й ухо­пити з другого боку. Далі навчіть дитину просто протягувати шнурок через отвори, створюю­чи різноколірні смужки, «хробач­ків», «дощик» тощо. І вже коли малюк оволодіє технікою гри, зверніть його увагу на «сюжет»: наприклад, до пластини у формі ялинки прикріпити шнурками маленькі іграшки (прикрасити ялинку); на пластині у формі де­рева закріпити червоне яблучко червоним шнурком, а жовте — жовтим тощо.
 Лото
Ігри на кшталт лото пропонуй­те дитині, якій виповнилося не менш ніж два роки. Яку тему гри ви оберете, принципового значен­ня не має. Проте важливо, аби під час гри ви апелювали до наявного досвіду дитини — це забезпечить її інтерес до гри. Наприклад, під час гри в лото «Де чиє дитинча» розпочинайте розглядати з ди­тиною картинки, на яких зобра­жені тварини, яких вона бачила на власні очі, — корова з телям курочка з курчатами тощо.
Як і дидактичні, образні іграшки — ляльки, тваринки, машинки, ляльковий одяг, меблі, по тощо — також «потребують», і дорослий «представив» їх дитині.  Так, машинка «зможе підштовхнути» дитину лише до елементарних дій. Наприклад, дитина возить її за мотузку чи рукою і «бібікатиме» чи урчатиме. Але це не б грою, адже гра передбачає поєднання кількох ігрових дій у сюжет гри. Тож запропонуйте дитині варіант сюжету, наприклад: машинку завантажили цеглинками, які відвезли на будівництво, збудували хатинку для песика. Або можна спонукати дитину вигадування сюжету, поставив; їй відкрите запитання: «Що завантажимо в машинку?». Залежно від того, що відповість дитина й розвиватиметься сюжет гри.
Як не дивно, найефективніше малюк розвивається не то коли має багато іграшок. Навпаки — їх розмаїття відволікає увагу дитини, не дає зосередити А тоді, коли в дитини небагато іграшок, вона може дослідити властивості кожної, знайти різні способи дій із ними. Завдання дорослого — допомагати дитині набувати досвіду та м’яко спонукати до пошуку нових сюжетів та способів ігри.