Сторінки

Сторінки

субота, 28 січня 2017 р.


Як навчити дитину гратися   

Як навчити дитину гратися
Гратися люблять усі діти, однак чи всі вміють? Так, шановні дорослі, не дивуйтеся такому запитанню. Річ у тім, що діти накопичують досвід, наслідуючи дорослого. Правильно оволодіти діями з предметами дитина сама не може. Тож під час гри дорослий має стати активним партнером дитини, навчити її діяти з іграшкою, гратися нею в різні способи.
Умовно іграшки, які здебіль­шого купують для дітей віком від двох до трьох років, можна розподілити на дві групи: дидак­тичні та образні. Спочатку роз­повімо, як навчити дитину гра­тися дидактичними іграшками.

 Мотрійка
Ця лялька яскраво демон­струє дитині, що предмети бу­вають різні за розмірами. Спо­чатку ігровий «арсенал» дитини поповніть мотрійкою, що скла­дається із трьох ляльок. Озна­йомлюючи малечу з нею, додай­те інтриги — потрусіть ляльку, здивовано запитайте дитину: «Чому вона така важка?», «Що ж там гримить?». А потім — захо­плено розкрийте ляльку, демон­струючи її секрет. Вийміть мен­шу ляльку, з’єднайте половинки першої і порівняйте ляльок за розміром. Так само покажіть найменшу ляльку. Відтак малю­ка можна залишити з мотрійкою наодинці: нехай поекспериментує, зокрема з’ясує, що половин­ки різних за розміром ляльок не можна з’єднати; спробує вкласти верхні частини найменшої та се­редньої ляльки у нижню части­ну найбільшої тощо. Після таких пошуків дитина радо зустріне більшу мотрійку — із п’яти-семи ляльок.
Після гри не залишайте мотрійку серед решти іграшок, бо так легко загубити її части­ни. Поясніть дитині, що цю незвичайну іграшку після гри необхідно зібрати, та разом обе­ріть спеціальне місце для її збе­рігання.
 Пірамідка
Насамперед покажіть дитині, як зняти зі стрижня пірамідки ковпачок і кільця, як нанизува­ти їх. Відтак спробуйте разом із дитиною знімати кільця і викла­дати з них доріжку або квіточ­ку; знімати й одягати кільця на стрижень пірамідки по черзі (до­рослий — дитина). Якщо піра­мідка має кілька кілець однако­вого кольору — знімайте кільця та складайте їх за кольором.
Із малюками віком до двох років ліпше гратися пірамідкою з кільцями однакового діаметра. Натомість дітям трирічного віку пропонуйте конусну пірамідку, починаючи з найменшої кілько­сті кілець. Зверніть увагу дити­ни, що всі кільця різного розміру. Проведіть по кільцях правильно зібраної пірамідки пальцем — покажіть, що він «біжить» по ній, «не спотикаючись». А на не­правильно зібраній пірамідці — «провалюється» в ямку чи «має лізти» нагору.
 Куби-вкладиші
Спочатку візьміть куб із най­меншою кількістю отворів, аби зосередити увагу малюка. Де­монструючи іграшку, зверніть увагу дитини на те, як фігурки через отвори потрапляють все­редину куба. Відтак дістань­те фігурки і по черзі покажіть їх дитині, щоб вона побачила, що фігурка певної форми має відповідної форми отвір. Обве­діть пальцем контури отворів, запропонуйте те саме зробити дитині. Занурте фігурку в отвір, але не вкидайте, а витягніть (кілька разів). Опісля вкиньте фігурку всередину куба або за­пропонуйте це зробити дитині.
Поступово дитині буде де­далі легше добирати фігурки до відповідних отворів. Утім, мо­мент просторового розташуван­ня фігурки відносно отвору ще довго залишатиметься для ди­тини незбагненним. До того ж куб не є статичним і щоразу по­вертається до дитини іншим бо­ком. У такому разі допоможіть дитині знайти необхідний по­ворот фігурки та отвору на боці куба. Аби спростити для ди­тини процес запам’ятовування фігур, вигадайте образні назви фігур: півколо — місяць, доль­ка мандарина; трикутничок — довгий носик тощо.
 Шнурівки
Ігри-шнурівки сприяють роз­витку дрібної моторики рук ди­тини. Насамперед допоможіть їй складати пальчики разом і брати шнурок так, щоб залишався дов­гий кінчик, який можна протяг­нути крізь отвір пластини й ухо­пити з другого боку. Далі навчіть дитину просто протягувати шнурок через отвори, створюю­чи різноколірні смужки, «хробач­ків», «дощик» тощо. І вже коли малюк оволодіє технікою гри, зверніть його увагу на «сюжет»: наприклад, до пластини у формі ялинки прикріпити шнурками маленькі іграшки (прикрасити ялинку); на пластині у формі де­рева закріпити червоне яблучко червоним шнурком, а жовте — жовтим тощо.
 Лото
Ігри на кшталт лото пропонуй­те дитині, якій виповнилося не менш ніж два роки. Яку тему гри ви оберете, принципового значен­ня не має. Проте важливо, аби під час гри ви апелювали до наявного досвіду дитини — це забезпечить її інтерес до гри. Наприклад, під час гри в лото «Де чиє дитинча» розпочинайте розглядати з ди­тиною картинки, на яких зобра­жені тварини, яких вона бачила на власні очі, — корова з телям курочка з курчатами тощо.
Як і дидактичні, образні іграшки — ляльки, тваринки, машинки, ляльковий одяг, меблі, по тощо — також «потребують», і дорослий «представив» їх дитині.  Так, машинка «зможе підштовхнути» дитину лише до елементарних дій. Наприклад, дитина возить її за мотузку чи рукою і «бібікатиме» чи урчатиме. Але це не б грою, адже гра передбачає поєднання кількох ігрових дій у сюжет гри. Тож запропонуйте дитині варіант сюжету, наприклад: машинку завантажили цеглинками, які відвезли на будівництво, збудували хатинку для песика. Або можна спонукати дитину вигадування сюжету, поставив; їй відкрите запитання: «Що завантажимо в машинку?». Залежно від того, що відповість дитина й розвиватиметься сюжет гри.
Як не дивно, найефективніше малюк розвивається не то коли має багато іграшок. Навпаки — їх розмаїття відволікає увагу дитини, не дає зосередити А тоді, коли в дитини небагато іграшок, вона може дослідити властивості кожної, знайти різні способи дій із ними. Завдання дорослого — допомагати дитині набувати досвіду та м’яко спонукати до пошуку нових сюжетів та способів ігри.

Немає коментарів:

Дописати коментар