Консультація
«Використання екологічної стежини через формування у дошкільників ціннісного ставлення до природи»

Обов’язковий компонент процесу формування екологічної компетентності – знання. Якщо людина нічого не знає про об’єкт, вона буде ставитися до нього байдуже. Екологічні знання сприяють формуванню свідомого ставлення до навколишнього світу, природи та закладають основи екологічної свідомості.
   Екологічне виховання має на меті не лише озброєння дітей новими екологічними знаннями, а й формування екологічно-компетентної особистості, тобто такої, яка здатна, керуючись здобутими знаннями, сформованими цінностями й досвідом, приймати виважені екологічно- доцільні рішення в життєвих ситуаціях – як у побутових, так і у природному оточенні. Саме ця особистісна характеристика зорієнтовує виховний процесі виступає показником якості сучасної екологічної освіти.

Мета виховання ціннісного ставлення до природи:  формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дійового ставлення до навколишнього природного середовища. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає в розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи
основні завдання виховання ціннісного ставлення до природи можна сформулювати таким чином:
•формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв'язки і залежності;
•виховувати у дітей діяльну любов до природи, вміння піклуватися про рослини і тварини, нетерпимість до безглуздого псування рослин, знищення тварин;
•пізнання дошкільниками взаємозв'язків у природі;
•розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
•стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ;
•активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі;
•показати дошкільнятам живі барометри природи -- пристосування рослин і тварин до них у неживій природі;
•ознайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбайливе ставлення до природи;
•вчити культурно поводитись 1 природі.
   Важливою формою екологічної освіти та пропаганди природоохоронних заходів є створення навчальних екологічних стежин, що займають важливе місце в екологічній освіті і формуванні екологічної культури підростаючого покоління.
    Екологічні або навчальні стежини є однією з перспективних форм природно-пізнавальної роботи, вони дають можливість дітям і дорослим розширити свої уявлення і знання про природу, побачити незвичайне у звичайному, спонукають до спілкування з природою.
Екологічна стежина являє собою унікальну форму поєднання відпочинку і природоохоронної пропаганди. Це своєрідна навчальна лабораторія в природних умовах. Вона доступна в різні пори року.
Головним завданням створення екологічної стежини є :
навчити дітей впізнавати в природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати їх екологічне значення.
Основними функціями екологічної стежини є :
          Розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення, як складової загальної культури;
          Виховна – залучення дітей до спілкування з природою;   
          Навчальна – формування в дітей навичок перенесення екологічних знань у реальне життя.
Виходячи з практичного досвіду «екологічну стежину» розглядаємо як сукупність природних об’єктів, що знаходяться в умовах свого існування, спеціально підібраних для комплексної реалізації завдань екологічного виховання: набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості дошкільника в процесі взаємодії з об’єктами природного середовища, виховання гуманних почуттів до живих істот, відчуття краси природного довкілля, формування навичок відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Саме на екологічній стежині у дошкільників формуються здатність споглядати і бачити природу, слухати і чути її голос; розуміння самоцінності природи та її компонентів. У процесі взаємодії з об‘єктами природного та соціального середовища розвиваються емоційно-чуттєва сфера особистості, діти збагачують свій життєвий досвід прикладами позитивної взаємодії з навколишнім світом, а найголовніше – вони починають відчувати красу в усьому, що їх оточує.
Організовуючи роботу на екологічній стежині, необхідно прагнути розв‘язати такі завдання:
•        створювати умови для прямих контактів дітей з природою;
•        формувати систему наукових знань про основні чинники розвитку живої природи (світло,температура, вологість тощо);
•        збагачувати знання дітей про об‘єкти живої природи та їх види (рослини, тварини,птахи, комахи, риби);
•        формувати уявлення про причинно-наслідкові зв‘язки у природі;
•        розширювати уявлення дітей по природоохоронну роботу;
•        розвивати пізнавальні інтереси та емоційну сферу дітей;
•        збагачувати чуттєвий досвід дітей;
•        організовувати трудову діяльність у природі;
•        активізувати знання дітей у різних видах діяльності;
•        ознайомлювати з квітами – живими «барометрами» природи, викликати інтерес до них.
Роботу з організації екологічної стежини необхідно починати з розробки її маршруту та нанести його на  план території дошкільного закладу. Виготовити картосхему екологічної стежини.
Однією з найбільш ефективних форм роботи на екологічній стежині є цільові екскурсії та прогулянки. Протягом навчального року така форма роботи може проводитися один раз на місяць взимку і кожного тижня влітку.
Складовими екологічної стежини можуть бути:
•        дерева, кущі, що ростуть на території дошкільного закладу;
•        куточок лісу з принесеними рослинними представниками лісу;
•        куточок лугу;
•        лікарський город або зелена аптека;
•        екзотичні рослини: японська або китайська вишня. Лимон, мандарин,
•        смерека, тис;
•        штучно виведені сорти декоративних рослин - троянди, бузок
•        мурашник, шпаківня.
Продумана вихователем взаємодія з природним середовищем на екологічній стежині сприятиме емоційному сприйняттю дітьми природного довкілля, розширення знань про взаємозв‘язок людини і природи, розвитку пізнавальної. Емоційної і вольової активності дошкільників, вихованню екологічно грамотної поведінки.
   Використання «екологічної стежини» у роботі з дітьми дошкільного віку дозволить формувати у них основи екологічної компетентності на засадах включення дитини у різні види діяльності: практичну, інтелектуальну і естетичну.
      Використання «екологічної стежини» дозволить організувати систему роботи з дітьми, яка включає: змістовні спостереження в поєднанні з цікавими розповідями, дослідницько-пошукову діяльність, екоігри, різноманітні види праці, природоохоронні акції («Посадимо деревце», «Розчистимо джерело», «Захистимо пташку» тощо), що сприятиме формуванню основ елементарних наукових знань, забезпечать розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості дошкільника, та сформує необхідні практичні уміння та навички.
При здійсненні екологічної освіти педагог-дошкільник повинен використовувати найрізноманітніші методи. Саме в дошкільному віці поліметодична варіативність сприяє глибшому засвоєнню матеріалу [22]. Найбільшого поширення в практичній роботі набули такі методи, як спостереження (епізодичні, короткотривалі, довготривалі); демонстрація картин, ілюстрацій, фотографій; дослідницько-пошукова робота; праця на природі, ігри (ігри-медитації, ігри-подорожі, ігри-драматизації, дидактичні); емпатія; бесіда (вступна, супроводжуюча та заключна); словесно-логічні завдання; проблемні ситуації .
Цікавими формами роботи для дошкільників можуть бути:
•заняття-вистави «Цілюще зілля», «Дідусь Лісовичок», акторами в яких виступають діти;
•прогулянки; екскурсії на природу, в музей, на поле, в ліс, на ферму;
•робота дитячих організацій, гуртків, студій «Зелена аптека», «Природа і фантазія», «Голубий патруль», «Зелений патруль», «Юні друзі природи»;
•перегляд кінофільмів, діафільмів, діапозитивів на природничу тематику;
•збирання лікарських рослин, приготування квіткових чаїв та фітококтейлів;
•комп'ютерні ігри та використання спеціальних комп'ютерних програм екологічного спрямування;
•створення навчальних екологічних стежин, які можуть розпочинатися з групової кімнати і закінчуватися далеко в парку, в лісі, в полі;
•організація експериментальної роботи на городах, проведення елементарних дослідів з рослинами та тваринами;
•вивчення казок, легенд, загадок, народних прикмет, обрядів та свят;
•використання художньої літератури.
На нашу думку екологічна стежина є найефективнішим засобом формування екологічної компетентності, за рахунок того, що вона синтезує різні форми і методи роботи з ознайомлення дітей дошкільного віку з об’єктами і явищами природи, ми повинні вчити дітей охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тобто девізом у роботі з дітьми повинно стати: «Не зламай – якщо можна, не рубай – якщо можна, пожалій – ти це можеш».
ЛІТЕРАТУРА
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція) / Науковий керівник: А. М. Богуш. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
Бєлєнька Г., Науменко Т., Половіна О. Дошкільнятам про світ природи: старший дошкільний вік: навч.-метод. Посібник. – К.: Генеза, 2013. – 112с
Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. – 2001. – №10. – С. 8-10.
Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) // Дошк. виховання. – 1994. – №2.
Закон України „Про дошкільну освіту”. – Київ, 2001
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Київ: Преса України, 1997. – 80 с.
Плохій З. Екологічне світобачення дошкільнят // Дитячий садок. – Липень. Число – 2009. – №27(507). – С.15-18.
Плохій З. Еколого-розвивальне середовище дошкільного навчального закладу (інноваційні підходи) // Дошкільне виховання.– 2010. – №7.– С. 6-10.
Потін А.Ф., Медвідь В.Г. Екологія: основи теорії і практики: Навчальний посібник.– Львів: Новий світ – 2000 Магнолія Плюс, 2003. – 296
Пустовіт Л., Скопенко О., Сюта Г., Цимбалюк Т. Словник іншомовних слів. — К. : Довіра, УНВЦ «Рідна мова». - 2002. —1017 с.
Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. Посібник. – К.:Вища школа, 1993. – 255

Детальніше тут: http://doshkilnij-navchalnij-zaklad-39.webnode.com.ua/metodichna-skarbnichka/