…і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;
у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.
горять серця, палають вільні душі,
зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.
Автор: Наталія Лавлєнцева.
Небесна Сотня –То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Злотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.
Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.
Автор: Богдан Боденюк.
Січень 2014
я довго пам’ятатиму цей січень
слова як набої дні наче гільзи
тих хто пішов у царство небесне
власні протести місто в прицілі
запах свободи щоб воскреснутислова як набої дні наче гільзи
тих хто пішов у царство небесне
власні протести місто в прицілі
хоч цінна за волю провела лінії
з’явились нові герої і нові деспоти
ми прокинулись в іншій країні
і ніхто не скаже як усе закінчиться
ніколи не знаєш що буде завтра
чи смерть як змія вжалить у серце
чи випаде нова з колоди карта
колись про майдан запитають діти
я розповім їм усе що бачив і знаю
як летіли січневі кулі були морози
як судили поетів про присмак чаю
про те який справжній смак свободи
дим змішаний з кольором неба
закони що вивели людей на барикади
владу яка не чує і нічого не бачить
історія нас випробовує відчиняє двері
знаю не вистачить слів щоб усе сказати
передати смерть і життя на папері
сніг мете у спину розбирає нас на цитати
Ірина Босяк, учениця 9 класу. с. Базар Чортківського району.
Вставаймо!
Українці! Всі вставаймо!
Гімн наш рідний заспіваймо.
Заспіваймо: нам не вмерти,
Хоч нас хочуть з землі стерти.
Ми не в силі вже терпіти,
Смерть готові гідно стріти.
На Майдан усі виходим,
Стоїмо твердим народом.
Ми є мирні громадяни,
Але влада крутить нами.
Нас катують і вбивають,
«Тітушки» нам допікають.
Та з Майдану ми — ні кроку,
Бо всі хочемо в Європу!
Гімн наш рідний заспіваймо.
Заспіваймо: нам не вмерти,
Хоч нас хочуть з землі стерти.
Ми не в силі вже терпіти,
Смерть готові гідно стріти.
На Майдан усі виходим,
Стоїмо твердим народом.
Ми є мирні громадяни,
Але влада крутить нами.
Нас катують і вбивають,
«Тітушки» нам допікають.
Та з Майдану ми — ні кроку,
Бо всі хочемо в Європу!
Катерина Бутовська. с. Більче-Золоте Борщівського району.
Віра
Від гніву народу ніхто не врятує вже владу.
Запущену вбивства машину зупинять вкраїнці.
І лише самі знайдем відповідь й раду:
Історії нашій ми віримо кожній сторінці.
Залежить від нас: або нині, або вже ніколи!
Лише б не зневіритись, — мужній народ переможе.
У нас є той стержень, якому є назва — це віра.
Бо довго тривати зло, впевнені, вже і не може.
Тиск сили лише викликає у нас протидію.
Ще висохнуть сльози і всі залікуються рани.
І в люті морози молитва і віра нас гріє.
У душах козацьких нащадків — мільйонні Майдани.
Запущену вбивства машину зупинять вкраїнці.
І лише самі знайдем відповідь й раду:
Історії нашій ми віримо кожній сторінці.
Залежить від нас: або нині, або вже ніколи!
Лише б не зневіритись, — мужній народ переможе.
У нас є той стержень, якому є назва — це віра.
Бо довго тривати зло, впевнені, вже і не може.
Тиск сили лише викликає у нас протидію.
Ще висохнуть сльози і всі залікуються рани.
І в люті морози молитва і віра нас гріє.
У душах козацьких нащадків — мільйонні Майдани.
Катерина Бутовська. с. Більче-Золоте Борщівського району.
Майдан не зупинять кулею в груди
До кого апелювати?
Коли атакують власний народ,
Закрити йому намагаються рот
І під приціл ставлять кожного з нас,
За спротив народу — кулі і газ…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли поле бою — серце країни.
Вогонь протесту води гасять стіни,
А демократію розпинають,
Гранатами мужніх дітей закидають…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли міліція — для репресій,
Ігнорування мирних процесій…
А «Беркутом» цьковані і побиті,
Обстріляні й кров’ю обличчя залиті…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли від судів — грати і строки…
Провладні «тітушки» лякатимуть доки?!
Насилля і узурпація влади,
Війна з народом і барикади…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли в небезпеці усі журналісти.
Якщо на Грушевського —
то вже терористи…
Агонія зла, торжества бенефіс…
Упійманих — в кігті, а потім — у ліс…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
…Майдан не зупинять кулею в груди.
Згадайте строфу другу «Гімну», люди!!!
http://www.ogo.ua, http://zhnyborody.te.uaКоли атакують власний народ,
Закрити йому намагаються рот
І під приціл ставлять кожного з нас,
За спротив народу — кулі і газ…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли поле бою — серце країни.
Вогонь протесту води гасять стіни,
А демократію розпинають,
Гранатами мужніх дітей закидають…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли міліція — для репресій,
Ігнорування мирних процесій…
А «Беркутом» цьковані і побиті,
Обстріляні й кров’ю обличчя залиті…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли від судів — грати і строки…
Провладні «тітушки» лякатимуть доки?!
Насилля і узурпація влади,
Війна з народом і барикади…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
Коли в небезпеці усі журналісти.
Якщо на Грушевського —
то вже терористи…
Агонія зла, торжества бенефіс…
Упійманих — в кігті, а потім — у ліс…
До кого ж нам всім апелювати?
Від жаху плакати і кричати?
…Майдан не зупинять кулею в груди.
Згадайте строфу другу «Гімну», люди!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар