Ведуча 1: Яке це диво -дивне діти!
В них сенс і
сутність нашого життя
Вони на цьому білім світі
Ведуча2:На нашій Україні, малята всі веселі,
Розумні і кмітливі, найкращі від всіх!
Ми щиро вас запрошуєм до нашої оселі,
Тут дзвоником веселим лунає щирий сміх!
Ведуча1: На рідній Україні, діброві солов’їні,
І небо наче казка, і золоті поля!
Дарує усім дітям свою любов і ласку,
Єдина Батьківщина - Українська земля!
Ведуча 2: Сьогодні день такий чудовий в Україні
сьогодні все навкруг
буяє і цвіте,
Давайте зустрічати
дружно нині
У сіх хто до залу
сьогодні увійде!
Зустрічаємо оплесками:
Вихователі по черзі читають прізвища ,заходять діти
А ще на нашому святі присутні Вельмишановні гості:
Отець Михайло
Отець Любомир
Отець Андрій
Ксьондз Мар`ян
Сільський голова Греськів Ярослав Львович
Та директор школи
Лесик Лідія Антонівна
Наталя:Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Саша: Я - українець!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я -укаїнець,
Бо я - українка!
Леся: Знайте: хай життя снує, як хоче
зміни,
Хай холодами б'є, хай спекою пече,
Ми будем тим, чим є: (Усі)ми
- діти України,
Бо українська кров у нас тече.
Вихователь : І за
вкраїнським давнім звичаєм
Перш ніж про початок вам оголосити
Ми у родині нашій всіх Отців вітаєм
І хочемо
благословення попросити.
Ми просимо благословення на навчання,
Щоби освяченим були всі надбання.
Благословіть Отці усіх дітей думки
Щоб помисли були їхні стрімкі,
А ще ми просимо благословення дати
Щоб свято наше нині розпочати!
Благословення святих Отців
Вихователь: Шановні батьки
огорта хвилювання –
Для ваших дітей наступає прощання
З садочком, що їх зігрівав стільки років,
В якому зробили вони безліч кроків…
Багато чому вони граючись вчились
І впевнено в світле майбутнє дивились.
Сьогодні востаннє вони виступають
В садочку, тому показати вам мають
Багато чого, як великі артисти,
Бо знайте – вони не обділені хистом.
Тож ми, всі дорослі, підтримать їх маєм:
1 Леся: Тихенько сидіть, доки ми виступаєм,
2.Софійка: .Мобільні нехай помовчать цю годину –
Зворушливі будуть тоді ці хвилини.
3. Михайлик:А що дозволяється? Бурні овації,
4.Лучко і:І
ті, хто кричатимуть «Браво!», матимуть рацію.
5.Джага Н: А ще посміхайтесь, щоб всі відчували,
Що тут самі рідні їх люди зібрались.
6. Микола:Виступ свій малята розпочинають –
І гучні аплодисменти нехай не змовкають!
7. Єдинак Ю : У нашому селі , у Білобожниці ,у центрі
8. Кільчицький Р: Стоїть такий будинок,
9. Максимчук:До нього – сто стежинок,
10. Вероніка: А в ньому – сто доріжок,
11.Мар`ян: Там біга двісті ніжок.
12.Аліна: Там сотня голосочків
13. Ілля: Дзвінкіших од дзвіночків
14.Волочій А :Там всілись на полиці
.Ведмеді і лисиці
15. Григорій: Там човен у куточку
. Юля М: Пливе по килимочку
16.Шмадило І :На стінах сто картинок
З героями казок
17. Шмадило Д : Всі знають цей будинок:
Він зветься
Усі: ДИТСАДОК.
Пісня « Наш садочок»
( Вихователі виходять)
Леся: Софійко, скажи, то навіщо сумна ти?
В садочку сьогодні
відбудеться свято!
Усі веселяться, радіють, співають
І друзі всі наші
уже виступають.
Софійка: Сумна я бо маю давно одну мрію
Про неї нікому
сказати не смію.
Леся:
А ти поділися, і може так бути
Що мрію твою зможе Фея хрещена почути!
Софійка: Ось три уже роки в садочок ходжу
я
Тут вчуся писати, співаю , малюю.
Та мрію проте щоб колись таке сталось
Що ми узяли і усі
помінялась.
Пісня дітей « Як би нам друзі всі дорослими стати…»
Фея Часу: Я принесла вам зірку надії.
На неї поглянь - і здійсняться всі мрії.
Пилок хай яскравий обсипе усіх,
Тож мерщій загадуйте бажання,
Я ж подбаю вже про виконання!
Заходять діти ( вихователі)
Вихователі співають пісню «Нам набридло дорослими буть»
Нам набридло дорослими буть!
Якби раптом сталось в світі таке
чудо:
Ми б малими стали хоч на мить ,
Про дорослі справи ми б усі
забули!
П- в:
І тоді , повірте , ми
Були б чемними дітьми.
У садочку ми би не вередували!
На заняттях слухали,
Грались і не плакали,
І у ліжко чемно спати би лягали.
М. В. (плаче)-Я не вмію роззуватись!
І.І. -Я не вмію роздягатись!
Г. Б.-Ложку я тримать не вмію!
С. Т. Я втікти додому мрію!
Н.Є. -Хто зав`яже черевички?!(У-у-! плаче)
М.В. 1Дівч-(сердито вимагає)-Бантик хто вплете в косички?
І. І.2-Ой, як гудзик застібну?
Г. Б. 3дит-Рукавички як знайду?
С. Т.4дит-Носик витріть як скоріш!
Н. Є .5-Посадіть мене зручніш!
М. В.1 Дівч-Хто вкладе мене поспати? А-а-а!
І.І. І щоб казку розказати! У-у-у!
Г.Б. 3дит-Ой, животик заболів!
І.І..2дит-Я водички захотів!
С.Т.4 дит-Я не буду їсти кашу!
Всі хором:-Ой, покличте
маму нашу
Софійка( Дівчинка- вихователь): Рідні ви мої малята
Рада я вас у садочку вітати!
Ой ,Марійко, чом ти плачеш?
Мама прийде, от побачиш!
Ти ,Ігорчик, не пустуй
І Галинку не дратуй
Ой , Надієчко, навіщо
У Світланки взяла книжку!
( Покласти стіл з посудкою)
Леся(Дитина – няня)
Діти, снідати сідайте
Ложками не розкидайте
І тарілки не крутіть
Гарно за столом сидіть
(Забрати стіл)
Микола( дитина- музичний керівник): Всі сідаєм
на заняття
Будем , діти , ми співати
Ще й таночок поведете,
Якщо чемними будете.
Дорослий: А я не хоцу!
Хоровод дітей та вихователів.
( Покласти стіл)
Леся-Няня: Ось уже настав обід,
Всі набігались як слід.
Руки миємо швиденько
Пообідаєм смачненьким.
( Вихователі-діти сідають за стіл, шумлять , вередують, відбирають ложки і
т. д.)
Софійка- Вихователь: ( дитина)Щоб росли
усі здорові
Сон в обід обов’язковий!
Спати в ліжечка
підемо
І швиденько всі заснемо!
Руки у всіх під ковдрою,
Очі закриті і всі діти сплять!
(Вихователі-діти
копіюють поведінку дітей у спальні)
І. І : Бум бурум бурум
бурурум…
Софійка-Вихователь: ( Дитина) Ігорчику, зараз тиха
година,
Треба спати.
І.І. : Я не можу спати!
У мне - безсоння!
А ти Ігорчику, закрий очі
і порахуй
слоненят, до десяти!
І. І. Слоненят? ЦЕ вже цікаво!
Іринка -Вихователь 2: Як сьогодні справи в
нас?
Сподіваюсь все гаразд?
Софійка- Вихователь1:Ну от що тобі сказати:
Ледве вклала усіх спати.
І в голові уже гуде,
Усе обертом іде.
Ігорчик тут проводив бійку
Набив сьогодні він Надійку.
Галинка гулю десь набила
Марійка бантик загубила
А загалом напарнице у нас
Сьогодні було все гаразд.
Іринка- Вихователь 2:- Тихенько спіть,
мої маленькі!
Усі швиденько засинайте
А як устанете, то знайте
Я жартом вас розвеселю,
І заспіваю голосисто,
Ось я вам півника зліплю!
Це все професія моя, мої маленькі діти.
І мамою вам стану я,і змушу вас радіти.
Денис: Ох,нелегко бути педагогом,
Малюків усіх
навчити.
Потрібно тут не так
бути суворим,
Як чуйним бути і велике серце мати.
Щоб дітей усіх чогось навчити.
Десять раз потрібно повторять,
Закріпити потім ще
разів із п'ять...
Вихователь: Кажуть, що дуже важко коли у групі змінюються часто
вихователі. Але насправді Вашим дітям дуже повезло , адже у цій групі працювало
аж 4 вихователі і кожен з них віддав дітям частинку своєї душі, своїх
здібностей, свого таланту.
Пісня: «Вихователька»
(Грушевську одягнути в парик,
Вероніку в хусточку, Іринку Шмадило в халатик, покласти стілець)
Виконується за ролями.
Ведуча: 7 година ранку
Вероніка-Мама: - Доню, доню, сніданок
готовий.
Наталя:- Мамо, ще трохи я полежу.
Мама: - Але ж я потім тебе не збуджу,
Прокидайся! вставай,у
садочок іди.
- Ой, я зовсім не хочу
туди!
Мама (тихенько): «Доню, пора -
Адже ти, завідуюча дитячого садка!»
Ведуча: Ось на годиннику
9 ранку,
А на порозі вже медсестра.
Шмадило Іринка- Медсестра: Перед нами проблема
№ 1:
- У нас дифтерія, у нас карантин.
Потрібно швидше усіх зібрати,
Усе провірить та завдання дати.
Заходять няні та кухарі
Хлорка і мило, щітки, вода.
СЕС до нас примчиться - трапиться біда.
Ведуча: 9.15 - дзвонить телефон:
- Захід потрібно дати на район.
Завідуюча: Знову проблема – педраду зібрати,
Швидко рішити, що показати.
Ведуча :10.00 - як паровоз,
У двері до неї
входить завгосп:
Руслан- Завгосп: - Немає опалення, газ відключають!
Котел підключити нам не встигають!
Наталя:Знову проблема. Дзвоню у сільраду,
Мені там звичайно, зовсім не раді.
12.15-табель пишу,
Здати його треба, дуже спішу.
13.00 - у мене педрада,
Потрібно дати людям добру пораду.
14.30 - біжу в районо.
Щеб зачіску треба,
Та вже все одно!.
17.00 - заходжу в кабінет,
З кучні кличуть мене на обід.
Тільки не зможу я толком поїсти,
На збори біжуя я, тільки но з міста.
Прийде багато у гості батьків,
Я їм докладно усе розповім,
Групи дитсадка їм покажу
І про проблеми усі розкажу.
Ведуча: 18.15 - дзвонить телефон,
Завтра у гості
приїде район.
Ведуча:19.30 - сторож пішов,
Він подорожче роботу знайшов.
Завідуюча: - Що ж тут робити? Як мені бути?
Нового сторожа де роздобути?
Ведуча: Поки людину на місце знайшла,
Пізні вночі додому прийшла.
Завідуюча: Тільки закрилися мої очі,
Чую матусин голос шепоче:
Мама: - Доню, вставай, у садочок пора,
В садку вже йде
свято,там вся дітвора.
Завідуюча: - Ні! Ні за що
туди не з'явлюся!
Краще помру, потону, застрелюся!!!
Мама (тихенько): «Доню, пора -
Адже ти , завідуюча дитячого садка!»
Єдинак Юля: Ми зрозуміли що далеко не кожен
Педагогом стати може!
А ми ще трохи підростем
Ще до школи всі підемо,
А тоді вже подамося у світи.
Та ніколи не забудемо
у садочок ми
прийти!
Фея:
Нехай дитинство ваше не кінчається
І мрії ваші всі збуваються!
Мар`ян: Мов маленьких янголяток , привели нас мами й тати
у садочок веселковий , де цікаве все навколо.
Тут проводились заняття , друзів ми знайшли багато.
Тут ми пізнавали світ , провели немало літ.
Ілля: Подяка щира і палка
Працівникам цього садка.
Ми вас ніколи не забудем,
Завжди вас згадувати будем.
Настя: Вихователі , няні, зібрались ми нині,
Щоб дяку і шану віддати вам всім.
За ласку, за мудрість, бо в кожній дитині
Ви частку душі залишили у нім.
Криса А: В мами
котиться сльоза , бо з садком прощаюсь я.
знаю , мамо , ти згадала ,як уперше залишала
в групі новій , незнайомій ти свою маленьку доню.
як боялася за мене , що робитиму без нені ?
та хороші , добрі руки повели у храм науки.
(Михайлик, Денис, Григорчик, Саша,Юля М,Алінка В, Іринка Ш, одягнути
ковпаки , роздати подушки)
Руслан: . Я вам , друзі . розкажу ,що із ліжком не дружу.
Знають добре мама й тато , вихователів багато ,
а іще помічників , що я спати не хотів.
Як я бідний не старався , все заснути намагався.
Та не йшов до мене сон , ні з дверей і ні з вікон.
Руки завжди щось вертіли , ноги з ліжечка висіли ,
ну , а бідна голова упиралась . як могла.
Все моє кричало тіло : «Не засну , не буде дива!» .
«Ну,Русланчик , молодець ! гарно спав і сну – кінець.»
Танець з подушками
Ведуча :
Гамір я чую ось тут, за дверима
Хто ж запізнився до нас на гостини?
А, це прийшли до нас ДІТИ маленькі
Давайте зустрінемо їх ми гарненько!
( Виходять діти-малюки.)
1. На зустріч до вас усі ми зібралися,
Але всіх не пустили, а ми прорвалися.
2.Ви такі великі! Просто тьоті й дяді!
І сьогодні ми, найменші, вас вітати раді.
3.Скільки ж треба каші з’їсти, щоб такими стати?
Кілограмів, мабуть, триста, щоб вас наздогнати?
4.З днем щасливим, урочистим щиро вас вітаєм
Всіх дітей що йдуть до школи ми поздоровляєм.
5.Вчіться добре, не лінуйтесь, стать дорослими готуйтесь.
Переходьте з класу в клас і чекайте в школі нас.
6. В залі усмішок багато
Це насправді гарне свято
ми школяриків вітаєм
А самі ще почекаєм.
- Ми знайшли біля .дверей
величезну цю корзину
А ще таку штучку (калькулятор)
і цю закорючку (лекало)
порожню коробку(пенал)
гумку не солодку
Дуже дивну торохтушку (віяло з цифрами)
якусь паличку у смужку (лінійка),
нам ніяк не здогадатись
як же з ними гратись?
Вихователь: Вам, малята, у садочку це не знадобиться.
Це потрібно тільки в школі тим, хто буде вчиться!
Малюки:
То ж тримайте їх від нас
і ідіть у перший клас.
Софійка: Любі наші малюки
Є в нас іграшки
м`які
Старші діти їх тримають
Передати вам бажають.
Леся : Вам же друзі-малюки, наші іграшки, ляльки.
ось вони, беріть їх, грайтесь і любенько розважайтесь.
(Сценка – монолог покласти стіл і корзину з іграшками)
Криса А:Я букварика вивчаю,
Не до іграшок мені,
Всі їх в кошик позбираю,
Подарую дітворі.
Посуд гарний я залишу,
Хай ще трохи постоїть,
Не віддам я зайця Гришу,
Він зі мною в ліжку спить.
Ведмежатко забруднилось,
Ляльку шкода віддавать.
Ще малеча не навчилась
Добре з іграшками грать.
Поїзд їм подарувати?
В нього колеса нема.
І до речі, я ж пограти
Іноді люблю сама.
Я букварика вивчаю,
Не до іграшок мені.
Всіх їх з кошика виймаю -
Не віддам їх дітворі.
Вероніка: Нас скоро будуть звати школярами,
Та куплять форму і портфель зручний.
Але, можливо, десь поміж книжками
Ведмедик заховається смішний.
Наталя: Простягай но
рученятка
Дам тобі я зайченятко
Ось яке воно маленьке,
І пухнасте, і гарненьке.
Єдинак: Ляльку я тобі віддам
Доглядай мою Світлану
Кашку їй вари вівсяну.
Руслан: Всі про сльози забувають
Коли з іграшками грають
Ви тепер не малюки
Ви для іграшок – батьки
Олексій: Що ж малята,
прощавайте
Чим ми грались – забирайте
Кожну іграшку любіть
Не ламайте – бережіть!
Іринка Л: Дякуємо малюки
За ваші привітання.
Ну а зараз потанцюйте
З нами на прощання.
( Роздати іграшки)
Танець з малюками
Ведуча: Три роки не пройшли даремно, наші дітки навчилися
дружити, жартувати, знаходити взаєморозуміння між хлопчиками і дівчатками.
Денис: В нас у групі так
цікаво,
є новин щодня - не
мало.
Дівчата по черзі :
Настя: за косу Русланчик смикнув, ¬
Юля Є: а Сашко мене штовхнув,
Вероніка: Денис ляльку забирав, –
Леся: Ілля гратися не
давав.
Хлопці:
Марян: А Вероніка –
та дражнилась,олівцями не ділилась,
Михайлик: Софія іграшки забрала,
Саша: Іринка спати
не давала.
Хлопці і дівчата:
Криса А: Хлопцям тільки
б поганяти
Микола: Вам лише в
ляльки пограти,
Наталя: В голові у вас
машинки,
Ілля: А у вас стрічки і
резинки!
Волочій: Ви – це
бійки,автомати,
Григорчик: Ви – це
зачіски,помади,
Юля М : А у нас ви закохались!
Олексій: Звідки ви про це
дізнались?
Саша: Досить,годі сперечатись,час, мабуть, усім зізнатись.
Пісня «Ой ми хлопці ми соколи»
Микола: Ми сьогодні вже йдемо від вас
По стежині в перший клас.
Не сумуйте, за нами рідненькі,
Ми завжди пам`ятатимо вас.
Частівки
Леся: Ми частівки заспіваєм
Вам сьогодні від душі,
Бо великі ми вже стали всі майбутні школярі.
Денис: У садочок ми ходили й зразу дуже плакали,
Мами й тата ми хотіли і у памперс… ла ла ла.
Алінка К: Тут у нашому садочку денний сон буває в срок,
Не заснуть би нам у школі, коли буде в нас урок.
Лучко І:.Як у ліжка ми лягали, то вдавали, що спимо,
А коли нас залишали, то летіло все верх дном.
Ілля: Я хотів дівчат обняти, та до них не діставав ,
То як спати ми лягали, я здалеку поплював.
Михайлик: У садочку цілувались, навіть хлопці з хлопцями.
Ви повірте мами й тати
зовсім не серйозно ми.
Мар`ян: Нас в садочку чай давали,із новесеньких
кружок
Ми їх швидко перебили, вийшло в нас одна на двох.
Єдинак Ю: .Подивіться ви на нас – тут дівчата перший клас.
Мами оком не змигнуть – дочки заміж вже підуть.
Настя: Я портфель собі складала, все до школи готувала.
Ось помада і рум`яна – учениця я старанна.
Шестерняк:. Ми частівки Вам співали, Ви поплескайте для нас!
Всі дорослими вже стали, йдуть малята в перший клас!.
зал входять Двійка,і Ябеда
Ведуча:***А ви хто такі?
Я— Тупіцина двійка! Мене всі знають
Двійка:*Ой! А ось подружка моя , Ябеда! Все мені розповідає! За
всіма стежить!
Ще і прибреше
небагато! *(Ябеда, в руках записник, на шиї бінокль, підбігає до дітей,
розглядає їх)
Ябеда:* - " Все розповім! Все запишу!" * * * * *(Потім
біжить до м.к., робить вузькі підозрілі очі) Ябеда:***- "Погано граєте!
Погано співаєте!" * * * **(Потім до вихователів) Ябеда:* - "Погано
виховуєте" * * * (Потім до батьків) Ябеда:* - " А ви ,погано заробляєте!" * * *
*Все про всіх я запишу!*Все про всіх я розкажу! Все про
всіх я розповім! Все начальству доповім!
Давійка: Ви зі мною подружіться, навіщо вам*
вчитись?
Ведуча :Як це навіщо? Вчитися треба, щоб стати гарними
лікарями, космо-
навтами, вченими, будівельниками, вчителями, навіть
президента-
ми. Адже у кожного з дітей є мрія:
Микола:1.Як я стану генералом,
буду в армії
служить
За моїм першим сигналом
буде все робиться
вмить.
Ілля: А я хочу вам сказати:
мрію стати
адвокатом,
Поки ще не адвокат,
б`ю дітей усіх підряд.
Настя:. Я відомий перукар,
в мене від природи
дар.
Ще з садочка пам’ятають,
що це діло
полюбляю.
Григорчик: Я у спорті буду, друзі,
чемпіон всесвітній
Зароблю усі медалі,
здам їх в ювелірний.
Руслан: Тільки трішки
підросту,
стану мільйонером,
А ось тато хоче мій,
щоб я був – інженером.
Саша: Інженером добре
бути,
а от депутатом краще
В депутати б я пішов,
гаманці в них
важчі.
Марян: Стати депутатом? Можу!
Це робити зможе кожен!
Буду видний я мужчина:
Із мигалкою машина,
Не візьму на душу гріх –
Розділю бюджет на всіх,
Мене будуть поважати,
Знову й знову обирати.
Михайло: Ну що може депутат?
Треба бізнесменом стать!
Депутата лає преса,
Ну а я – на «Мерседесі»!
Буде в мене охорона
Із спецназу хоровод,
У відпустку – на Канари,
Жити буду без турбот!
Вихователь: А ти ,Олексій, ким хочеш бути?
Олексій : Як мені усе набридло!
І язик вам не болить!
І кому яке з вас діло,
Як я далі буду жить?
Ось отримаю свідоцтво —
І освіта в мене є.
Вивчив букву, аж дві ноти,
Досить, знаю я вже все.
Розум щоб не розтрусити,
Сяду нишком на печі.
Буду спати, аж хропіти,
Буду їсти калачі.
А як сили наберуся,
Відпочину від цих слів,
Може, навіть оженюся, —
Бо ще зараз не дозрів.
І візьму собі дружину,
Щоб варила борщ, супи,
Не дурний я гнути спину,
Олексій не для сапи.
В мене все-таки освіта.
Все, що знаю — те моє.
Хочу вже побачить світа,
А у батька гроші є.
Фу, щось дуже я втомився
Вам оце розповідать.
Ви тут, друзі, веселіться!
Я ж пішов відпочивать….
Що повірили?
Попались? Гарно я вас розіграв?
Мріяв бути я
артистом, бачу ним уже я став!
Алінка К:Друзі, не візьму втямки:
Звідки в вас такі думки?
Все про владу та про гроші…
Є професії хороші!
Вихователь – професія гарна,
Не гає він навіть хвилиночки марно,
Щоб великою людиною стати,
Треба з садочку усім починати:
Ходили в садочок і мами, і тата,
І навіть відомі тепер депутати.
Вихователем буду, я знаю,
І мрію оцю у душі зберігаю.
Вихователь1: Банкір, учитель, чи фотограф,
художник, бізнесмен, шахтар,
Всі називають головною
одну професію – школяр.
Вихователь 2:Бо всім відомо,що без школи,
без знань, що треба в ній здобути,
В житті не станеш ти ніколи тим,
ким в дитинстві мріяв бути.
Двійка : А мені не треба вчитись, я мрію тільки у ваших зошитах
танцювати
( Танцює із ябедою)
Ведуча: Нічого не вийде у тебе , наші діти будуть вчитись і тільки гарні оцінки отримувати.
Двійка: Подивимось, подивимось. Є у мене чарівна торбинка. Нумо, руку в неї опустіть
і оцінку покажіть.
Гра « Оцінки з торбинки»
Ябеда: А ви батьки не смійтесь, зараз вас перевіримо,як ви
навчались.
Гра з батьками.
Двійка: Я ж знала, що це були мої клієнти.
Ведуча: Ні цього не може бути, я вважаю, що вони навчалися
добре!
Двійка: Навчалися добре! Все гарно робили!
Двійка: Так, я зрозуміла – сім”ї повністю готові до школи…
але….. Є єдина умова за якої ваші діти стануть щасливими школярами..
ВЕДУЧА :Яка умова?
Двійка: Це –
КЛЯТВА…. Батьки, ви згодні скласти клятву?
Ведуча: Звичайно , двійко батьки готові! Вони заради своїх дітей
на все готові!
1.Хто б я не був – а чи батько, чи мати,
Дитині лише «Молодчина!» казати
Батьки: Клянуся!
2.Із дому в належні виходити строки
Клянусь не запізнюватись на уроки!
Батьки: Клянуся!
3.Клянуся в навчанні дитину «не строїти»
І мову разом іноземну освоїти!
Батьки: Клянуся!
4.За двійки клянуся її не сварити
Й допомагати уроки робити!Батьки: Клянуся!
5.А раптом порушу я клятву свою,
Тоді я останній свій зуб віддаю!
І буду її годувати щоденно
Цукерками і молоком лиш згущеним!
Батьки: Клянуся!
6Батьками відмінними станем віднині
І в цьому клянемось своїй ми дитині!
Батьки: Клянуся! (3 рази)
Ведуча:Так! До школи діти готові вести батьків.
Тож горді й щасливі ми за своїх малюків.
Двійка :Ну що ж , тоді прощавайте.!
Ябеда: А може і до побачення
Ми обоє шукатимемо нагоди з вами зустрітися!
Ведуча:Що ж ми попрощалися із Двійкою та Ябедою і наші діти не хочуть
дружити із ними. А ще побачили , що батьки також прагнуть бути підтримкою для
своїх дітей. Але чи готова школа прийняти вас у свої обійми. А про це ми
запитаємо у директора школи Ліди Антонівни.
Памятайте, діти , що поряд завжди є
мудрі порадники , щирі друзі, і люблячі серця – це ваші батьки. Вони готові
заради свої діте на все.
Алінка В: Рідні мами, бабусі , дідусі і тата
Ми вітаєм вас на святі
Ми вас любим щиро-щиро
Вам бажаєм щастя й миру!
Григорчик: Хоч часом ми буваємо нечемні
І дуже ви хвилюєтесь за нас
Але у серці знаємо, напевно,
Ми більше радуємо вас!
Юля М : Вам,батьки,
бабусі, дідусі
життя вірші
складає,
Бо дорожче від рідної сім`ї
У цілім світі не
буває.
Пісня
« Мама, тато…
Батьки: 1. Дорогі наші діти, найкращі для нас
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя не стежинка у полі.
Батьки: А життя – це дороги тернисті не раз,
А життя – це не сміх і не жарти,
Та не бійтесь нічого – у добрий вам час,
Світ чарівний і жити в нім варто!
Пісня « Наші Діти…
Леся: Наступає врочиста хвилина,
Затанцюєм прощальний танок.
Тобі дякує кожна дитина,
Наш улюблений , рідний садок!
Всі: За тепло, за любов і за ласку,
За добро, подароване нам,
За борщі, за прогулянки й казку
Добрі люди, ми дякуєм вам!
Микола: Хай Господь вам здоров’я вертає,
Щастя й радість хай будуть завжди.
Все, що сієте, хай проростає,
І приносить вам гарні плоди.
Софійка: Закружляєм в танку, закружляєм,
До побачення рідний садок!
Ненадовго тебе залишаєм –
Приведемо своїх діточок.
ВАЛЬС
Слово для привітання надається завідувачу дитячого садка
Черкасовій О. С.
Вихователь 1.Нині від нас ви з дитячого саду
Вже летите назавжди.
Що побажать вам, любі малята,
Милі, кохані мої?
Вихователь1.Щастя, здоров’я, як кожная мати
Рідній дитині бажає.
Хай зле нещастя і підлеє горе
Вас за сім миль обминає.
Вихователь 2.Заздрість і скупість нехай не торкнуться
Ваших відкритих сердець.
Оченьки гарні завжди хай сміються,
Смуток зійде нанівець.
Вихователь1.Підла брехня і зрада підступна
Хай вас в полон не візьмуть.
Впевнено завжди за правду боріться,
Хай білих крил вам не втнуть.
Вихователь2.Радість і щастя, удачу і успіх
Всі ви в дорогу візьміть.
Діти мої, малі лебедята,
Сміливо, гордо летіть!
Кажуть, що кожна
людина у своєму житті повинна зробити 3 речі:
Посадити дерево , збудувати дім та виростити дитину. Ви
діти, пройшли першу сходинку свого життя, здобули свою першу освіту, отримали
свої перші дипломи і виконали перший свій обов’язок. Посадили дерево. Ми
бажаємо вам, щоб ви роли, міцніли, цвіли
як ці плодючі деревця. І щоб Бог дав вам сили, здоров`я, натхнення і
віри щоб ви змогли у своєму житті
виконати ще й інших два обов’язки: збудувати дім, та виростити дитину!А сьогодні
я хочу, щоб ми усі взяли у руки стрічечки і прив’язали кожен до свого деревця.
І згодом , ви
завжди зможете підійти до своєї яблуньки, поглянути, як вона виросла, навіть
поговорити з нею. А через багато років, ви приведете у садок своїх діток і
покажете їм свою яблуньку. А щоб наші деревця добре росли та міцніли, ми
просимо у Святих Отців щоб вони вийшли разом з нами у сад та
Поблагословили наші діяння.
Немає коментарів:
Дописати коментар