http://megaznaika.com.ua/kazka/kazki-pro.html

 Про вербу як народний символ України

Г.Смик
Верба

Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю,
- писав Тарас Шевченко.

Верба... Ну що з неї візьмеш? Груші на ній не ростуть. І не тільки груші, а, як свідчить підтекст народного прислів'я, на ній взагалі ніякі плоди не ростуть. Одне слово - верба, та й годі.

Але ж гляньте на неї ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голі, а вона вже вкрита серпанком ніжних, молодесеньких, духмяних листочків - і не зможете відвести од верби очей, і в серце ваше увійде радість, бо відчуєте, що, нарешті, настала довгождана весна. Підійдіть до верби ще раз через кілька днів, коли вона зацвіте своїм запашним жовтим цвітом, послухайте діловий гул бджіл, які вирвалися з вулика після довгої зимівлі і збирають перший пилок та нектар для свого розплоду. Верба ж - перша з ранніх медодайних рослин, на яких бджоли беруть перший взяток, нарощуючи сім'ї. І тоді ваше серце знову наповниться радістю від того, що красуня-верба ще й неабияка корисна рослина. І тоді збагнете, чому народ здавна оспівував вербу, ввів її у легенди та казки.

У народних піснях «Ой вербо, вербо», «Ой вербиченько, біле личенько», «В кінці греблі шумлять верби», «На городі верба рясна», «Ой у полі верба» славиться верба, що символізує дівочу красу, дівочий сум. У дуплі старої верби зимує й Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки.
Верба - символ України. Тож не міг розлучитися з вербами великий Кобзар і в 1850 році привіз із собою на заслання вербову гілочку, з якої розрослося велике дерево, назване вербою Тараса. З живців її насаджено цілий вербовий гай, що шумить серед пісків Кос-Аралу. Близько 200 вербичок виростив з неї сам поет. А крім того, викопав криницю серед пісків, щоб свій гай поливати, її тепер звуть криницею Тараса.

Не переоцінити значення верби для людини. Вербова деревина легко ріжеться, добре «тримає» рельєф, має гарний відтінок. Отож споконвіку і використовують її для різьблення. І всяку всячину побутову виготовляли з верби: миски й ложки, корита й ночви, човни і весла, ярма, голоблі...

Здавна народ наш знався й на співучих якостях вербової деревини - з неї виробляли кобзи і бандури.
Довга й гнучка вербова лозина мала й інше застосування - для виготовлення плетених виробів. І чого з неї тільки не плели! Кошики, корзини, тару для зерна, валізи, меблі, колиски, плоти, кучі для свиней, навіть хати, які потім обмазували глиною...

Головне меню сайту | Казки і оповідання по темах | Казки та оповідання українських авторів | Казки зарубіжних письменників | Народні казки з усього світу | Віршовані казки | Сказки на русском языке | Головна карта сайту