Г.Смик
Верба
Верба
Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю,
- писав Тарас Шевченко.
Дивиться в криницю,
-
Верба... Ну що з неї візьмеш? Груші на ній не ростуть. І не тільки груші, а, як свідчить підтекст народного прислів'я, на ній взагалі ніякі плоди не ростуть. Одне слово -
Але ж гляньте на неї ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голі, а вона вже вкрита серпанком ніжних, молодесеньких, духмяних листочків -
У народних піснях «Ой вербо, вербо», «Ой вербиченько, біле личенько», «В кінці греблі шумлять верби», «На городі верба рясна», «Ой у полі верба» славиться верба, що символізує дівочу красу, дівочий сум. У дуплі старої верби зимує й Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки.
Верба -
Не переоцінити значення верби для людини. Вербова деревина легко ріжеться, добре «тримає» рельєф, має гарний відтінок. Отож споконвіку і використовують її для різьблення. І всяку всячину побутову виготовляли з верби: миски й ложки, корита й ночви, човни і весла, ярма, голоблі...
Здавна народ наш знався й на співучих якостях вербової деревини -
Довга й гнучка вербова лозина мала й інше застосування -
Головне меню сайту | Казки і оповідання по темах | Казки та оповідання українських авторів | Казки зарубіжних письменників | Народні казки з усього світу | Віршовані казки | Сказки на русском языке | Головна карта сайту
Немає коментарів:
Дописати коментар