Мама
 Чи є в світі що світліше
Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?
Іванна Блажкевич
Для мами
Сказав мені мій тато,
що скоро в мами свято.
Я ж так його чекаю
й хустинку вишиваю
шовковими нитками,
для рідної, для мами!
Грицько Бойко
Світанковий сон
Наснилось, що я сонечко,
Ясне вогонь-вогонечко,
Встаю з-за небокраю
Над горами, над нивами,
Усіх роблю щасливими,
Всіх грію – зігріваю.
Та чую голос лагідний
Такий солодко ягідний
У сутінках кімнати.
То мама каже: «Донечко,
Раз ти у мене сонечко,
То вже пора вставати»
А. Бортник
ПОМIЧНИЦЯ
Я у мами помiчниця.
Мамi я допоможу:
Складу книги на полицi,
Ляльку спати положу,
На столi поприбираю,
Квiти на вiкнi поллю.
Тiльки трошки ще пограюсь.
Потiм... Завтра все зроблю.
Наталя Бутук
ПОДАРУНОК ДЛЯ МАМИ
Веселi дзвiночки
Всмiхались струмочку
В зеленiм гаю навеснi.
Неначе в вiночку,
Струмок той в ярочку
Тихенько про щось жебонiв.
Привела стежинка
До гаю Маринку.
Уздрiло дiвчатко красу:
– Спинюсь на часинку,
З дзвiночкiв й барвiнку
Матусi букет принесу.
Однак неможливо
Струмок дзюркотливий
В букетi оцiм принести.
Пташок срiбнi спiви
Й листочок тремтливий
Не можна у нього вплести.
Присiла Маринка,
Дiстала з торбинки
Паперу листок й олiвцi,
Й лягли на картинку
Легенька хмаринка
I два молоденькi дубцi.
Веселi дзвiночки
Всмiхались струмочку
В зеленiм гаю навеснi.
Неначе в вiночку,
Струмок той в ярочку
Тихенько про щось жебонiв.
Наталя Бутук
Мудрі поради
Прислухайся, дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.
Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.
Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.
Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
– Прислухайтесь до нього!
Леся Вознюк lesia.vozniuk.com
День матері
Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!
О. Гаєцька ***
Я прокидаюся рано -
Й зразу, хоч ще не встаю,
тільки спросоння погляну,
бачу матусю свою.
Мати - досвітня пташина,
З досвітку віч не зімкне,
ходить по хаті навшпиньки,
щоб не збудити мене.
Мати - то сонечко рідне,
сонечко ясне, земне,
слово її заповітне
гріє і живить мене.
Іван Гнатюк
Найрідніша
- Хто розкаже мені казку,
хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
- Хто нас ніжить і голубить,
пестить, гладить, ніжно й любо
пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!
Любов Голота
Мама
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамонька,
Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
Варвара Гринько
Мамині руки
Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і милі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.
В. Грінчак
Мама
Не за синіми морями,
Не в далекій далині –
Тут, удома, біля мами
Світить сонечко мені.
До грудей мене пригорне,
Поцілує у чоло,
Щось тихенько прошепоче,
І біди як не було.
Є. Гуменко
Веселі сльози
Свято Матері настало,
весела усмішка в нас на устах.
Квіток їй подаруємо чимало
і радість прилетить неначе птах.
Поллється пісня, наче хвиля,
з усіх маленьких уст.
Я знаю мама є щаслива:
веселі сльози по щоках течуть!
Ореста Даниляк
Весна і мама
Якось я спитала у Весни:
– Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
– Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій, пам’ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: – Ви помічали, може, –
Кожна мама із весною схожа.
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці…
Ірина Жиленко
Мамине свято
Кожній мамі подарунки
Готували малюки,
Малювали їм малюнки
Вишивали килимки.
Ще й прикрашений квітками
Написали їм плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп’ят!»
Наталя Забіла
МОЛИТВА ЗА МАМУ
Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.
Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб ними раділа-пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.
Роман Завадович
Ангел на Землі
Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров’я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
Роман Завадович
Казочка від мами
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька.
Я тоді до неньки тілом всім тулюся –
бо цікаво слухати і боюся...
Ось князівна-краля у неволі в змія,
лицар побиває змія-чародія.
Ось і чарівниця, згорблена бабуся –
ох, цікаво слухати і боюся...
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українську казку каже мені ненька,
каже мені казку рідними словами –
ох, яка то люба-мила казочка від мами!
Роман Завадович
Привіт нашій мамі
Усміхнися, сонечко, з неба, з висоти,
нашу любу матінку нам озолоти.
Ой, прилинь же, пташечко, з тихого гайку,
заспівай матусеньці пісеньку дзвінку.
Розквітайте, вийтеся, запашні квітки,
устеліть листочками мамині стежки.
Роман Завадович
Ведмедик
Захворіла ведмедиха,
Що робити з малюком,
Хто його напоїть
Теплим молоком?
Але тато-ведмідь
Бавив малюка сумного,
У колисці колисав,
З медом молоко давав,
І не смів малий ведмідь
Навіть трішки заревіть.
Наталя Зубрицька
Найкращий дарунок
На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найкращий від тата –
Шовкова кофтина.
Од старшого брата –
Барвиста хустина.
Од діда – картина,
Велика у рамі.
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте, який:
На вікні, на осонні
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату.
Тамара Коломієць
Сонечкова мама
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
щодня з-за небокраю.
І в нього, мабуть, мама є,
бо хто ж його вмиває?
Анатолій Костецький
Вершник
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені...
Анатолій Костецький
Де живе літо
У павука хатинка –
Тоненька павутинка.
У коника веселого
Між травами оселя.
У ластівки швидкої
Під нашим підвіконням.
А тепле ніжне літо
Волошками повите,
Посріблене дощами
Живе в очах у мами.
Анатолій Костецький
ВСЕ НЕ ТАК
Сьогодні все навкруг - не так...
Чомусь задачка - не проста,
Чомусь цукерка - не солодка,
Проміння сонячне - холодне,
І навіть запахуща диня
Чомусь не пахне зовсім нині...
У чому річ?
Скажу вам прямо:
Образилась на мене мама...
Піду пробачення попрошу -
Хай знову стане все хорошим!
Анатолій Костецький
Рукавички
Узимку, в морози, хуртечі й завії
Тебе і мене рукавички зігріють.
А теплі від чого вони і чому?
Скажу вам по щирості: теплі тому,
Що наші ласкаві бабусі і мами
Вплітають тепло своїх рук між нитками.
Анатолій Костецький
Рідна хатка
(переспів з народного)
Стоїть хатка, мов палатка,
солом’яна стріха,
причілочки у китичках,
мальовані вікна,
жовта призьба коло хати,
а хата біленька,
по подвір’ю, як барвінок,
трава зелененька.
І садочок, як віночок,
хатину квітчає,
у віконце з неба сонце
в хатку заглядає.
тут гарненько, тут чистенько,
і все у порядку.
Ох, люблю я щирим серцем
свою рідну хатку.
Катерина Кочірко
Мама
(переспів з народного)
Хто вас, діти, щиро любить,
хто вас ніжно так голубить,
хто кладе у постіль спати? Мати!
Хто ж вам казочку розкаже,
хто ж вам лялечку покаже,
як слабі ви цілі ночі,
не стуляє свої очі – мати.
Хто ж вас, діти, взяв за руку,
вів на школу на науку,
вів, щоб розум научати? Мати.
Коли, діти, ви ліниві,
неслухняні, пустотливі,
як буває то іноді, хто ж
то сльози лиє тоді? Мати.
Катерина Кочірко
Розмова з мамою
(переспів з народного)
– Мамо, люба, глянь, як сяють ясно зорі золоті.
– Кажуть люди, то не зорі сяють, сяють душі то святі.
Кажуть люди: хто на світі цім вік свій правильно прожив,
хто вмів людей любити, зла нікому не робив,
того Бог послав на небо ясною зорею сіять.
– Правда, мамо, то не зорі тільки, душі там горять.
То навчи мене, голубко, щоб я так прожила,
щоб добро робити вміла, зла нікому не чинила.
Катерина Кочірко
НА СВЯТО МАТУСІ
Ой, яка ж бо Ти, Матусю,
Дорога та мила,
Того словечком сказати
Не моя ще сила..
Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так Матуся в нашій хаті
Добра все та ясна...
Ясне сонце світить з неба,
Веселить та гріє -
В рідній хаті при Матусі
Кожне з нас радіє.
Під опікою Матусі
Весело гуляю -
Що то холод, що то голод,
Що біда - не знаю...
Над усіх, над все у світі
Матінку кохаю,
А в оце велике свято
Гараздом вітаю:
Без журби та й у здоров'ї
Жити дай Вам, Боже!
А віддячитись Матусі
Бог мені поможе ...
Уляна Кравченко ***
Над усіх, над усе в світі
Матінку кохаю,
А в оце велике свято
Гараздом вітаю:
Без журби та у здоров’ю
Жити дай Вам Боже!
А віддячитись матусі
Бог мені поможе.
Уляна Кравченко
Для матусі
Нині свято – Мамин день.
Заспіваю я пісень
для матусі.
Ще й рясних, запашних
нарву квітів польових
для матусі.
Затанцюю гопака – уприсядку
ще й млинка
для матусі.
І гукну на цілий світ,
що бажаю многих літ я
матусі!
Одарка Криштанович
Що кому сниться
Сниться полю дощик,
Картоплині – горщик,
А відерцю сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
Вадим Крищенко
Вишиванка
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
Вадим Крищенко
МУДРІ ЧАЄНЯТА
У чаєчки-мами і чаєчки-тата
Знайшлося п’ятірко пухнастих пташаток.
Вони ще маленькі, не вміють літати,
Та знають уже, що вони чаєнята.
Оксана Кротюк
МАВПЕНЯТКО
Ось маленьке мавпенятко.
В нього мавпи мама й татко,
Мавпи бабці й дідусі,
І сусіди геть усі.
Оксана Кротюк
Я пісень багато знаю
Я пісень багато знаю,
я матусі їх співаю:
і колядки, і щедрівки,
і веснянки, і гаївки.
І про пташку, і про квітку,
і про те, як гарно влітку.
Це мене матуся мила
всіх пісень співать навчила.
Світлана Кузьменко
Для матусі
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!
Інна Кульська
Співаємо про маму
Ти маму нашу рідну
сьогодні привітай,
про маму нашу рідну
ти пісню заспівай.
– Про мою!
– Ні, про мою!
– Про мою і про твою –
про матусь усіх-усіх,
мам чудових, дорогих!
Нас мама любить дуже
і робить все для нас.
І ти про маму, друже,
піклуйся повсякчас!
– Про мою!
– Ні, про мою!
– Про мою і про твою –
про матусь усіх-усіх,
мам чудових, дорогих!
Інна Кульська
На мамине свято
Чому це надворі блищать, мов перлини,
і чисті, й прозорі грайливі краплини?
Тому, що весела, ясна, чарівна
на мамине свято приходить весна!
Чому це так жваво струмочок співає?
Чому так ласкаво нам сонечко сяє?
Тому, що весела, ясна, чарівна
на мамине свято приходить весна!
Інна Кульська
Сказала мама…
Господь!!! Мені сказала мама,
Що в Тебе знов болять всі рани,
Коли поводжусь неслухняно…
Мені так сумно і погано,
Бо я не слухаюся часто…
Учора я розбила чашку,
За хвостика смикнула кицю…
До Тебе буду я молитись:
«Господь, прости!!!»
Казала мама,
Що в Тебе вся Небесна Ласка,
Ти научи мене, будь ласка,
Щоб я була Тобі слухняна!!!
Тебе побачити я хочу
Та Небеса за небокраєм…
І Дух Святий мені шепоче:
«Люби й чекай…»
І я чекаю!!!
Галина Левицька
Тільки мама
- Я на ковзанку піду!
- А коли ж до хати?
Тільки мама вміє так
лагідно спитати.
- На ходу сніданок з’їм!
- так не слід робити!
Тільки мама може так
лагідно сварити.
В снах літаю до зірок...
- Час вставати, сину...
тільки мама збудить так
лагідно дитину.
Володимир Лучук ***
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна пройти крізь пустелі та хащі...
Тільки без мами не можна нізащо:
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша
Хто така? Скажу вам я -
Рідна матінка моя.
Володимир Лучук
Біля кого найтепліше
- Біля сонця, - шепоче поле
І стернею небо коле,
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
- Біля варти, - каже тато, -
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни земні
На пташиному крилі.
Біля печі, - каже дід, -
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
- У перині, - дума киця, -
І вуркочеться, і спиться.
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
- Біля мами, - кажуть діти, -
Завше радісно, як літом.
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
Марія Людкевич
Матусині очі
На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся –
Кохані очі матусі.
Олеся Мамчич
Рушничок
Я вишиваю рушничок
До маминого свята:
Фіалки сині і бузок,
І пролісків багато.
Я вишиваю рушничок –
Мережки шию білі:
Розвів букет живих квіток
Моїй матусі милій.
Нехай святковий ніжний цвіт
На рушничку іскриться:
Я березневий шлю привіт
Бабусі і сестричці.
Т. Мезенцева
КОЛИ Я ВИРОСТУ
Завжди в мого тата Різних справ багато: Вранці – на роботу, У гараж – в суботу, В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю – дача.
А дитина плаче...
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом грати.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: “Сину,
Ти чудовий тато!”
Олена Микула ***
Хто тебе завжди голубить?
Хто тебе так ніжно любить?
Доглядає, пестить, вчить
і з тобою кожну мить.
Хто вона така рідненька?
Це твоя матуся-ненька.
Наталія Моспан
Мамин день
Як стрибнуло сонечко
вранці у віконечко,
стрепенулось: „Ах!”
Задивилось в Галочку,
прибрану, мов кралечку,
з квітами в руках!
Ой куди ж це Галочка,
дівчинка мов лялечка,
рано так спішить?
Оченята світяться,
пахне квітів китиця,
кіска мерехтить!
Глянула в віконечко,
привітала сонечко,
пальцем в шибку: брень!
- Йду вітати ненечку,
квітів несу жменечку,
нині ж Мамин день!
Ніна Мудрик-Мриц
Сама в хаті
Кошенятко чеше вуса
Лапками двома.
На базар пішла матуся
В хаті я сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло
І тоді візьмусь за діло.
Підмету гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті,
Своє ліжко застелю,
Квіти в горшиках поллю.
Заплету я кіски русі
І чекатиму матусі.
Андрій М’ястківський *** (з народного)
Хлопці й дівчата прийшли з квітками
пошанувати три наші мами:
що першу – нашу Матінку рідну,
добру, мов сонце, любу погідну;
другу – Вкраїну: нашу надію;
третю – на небі Матір Марію.
Моїй матері
Приснилося, що я вернувся додому...
Іду, дивлюся: мій край, моя земля,
Сміються в сонці золотому
Річки, і села, і поля.
Ось-ось прийду до хатоньки моєї,
Де мати жде мене й не жде.
Я скрикну "Матінко" до неї,
Вона на груди упаде.
І будуть литись теплих сліз потоки,
І в них бринітимуть слова:
"Я ждала, ждала цілі роки
І в'яла, сохла, як трава..."
Іду зеленою межею,
Кругом хвилюються жита,
І в'ється щастя над душею -
І на плечі нема хреста...
Олександр Олесь
Над колискою
(Пісня матері) Спи, мій малесенький, спи, мій синок...
Я розкажу тобі безліч казок!
Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!
Спи, моя пташко, то вітер завив.
Стогне і виє уже він давно,
Б'ється і стука в наше вікно...
Геть, розбишако, в далекі степи!..
Спи, моя ластівко, солодко спи!
Ось уже й вітер зовсім занімів...
Мабуть, заснуть під намет полетів...
Холодно зараз в лісах і лугах, -
Все потонуло в глибоких снігах.
Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,
Затишок хочуть собі відшукать.
Ось вони вгледіли, - кущик стоїть, -
Годі! Давно вже лисичка там спить.
Кинулись знову кудись на грядки, -
Ой, там ночують сьогодні вовки.
Краще ви в поле біжіть, за лісок...
Знайдете там ви соломки стіжок, -
Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки,
Щоб не знайшли вас голодні вовки...
Спи ж, мій малесенький, годі гулять...
Зайчики білі давно уже сплять.
Олександр Олесь
Сива ластівка
Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.
Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком, -
Сива ластівко,
Сиве сонечко.
Борис Олійник
Наші мами
Пам’ятаймо, милі діти,
Пам’ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любов’ю:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоров’ю.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу –
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки –
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам’ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!
Степан Олійник
Калачі
Несе киця на хвості
три калачі золоті.
Один калач буде мати
моя мати.
Другий калач для тата
несе киця хвостата.
Третій калач для сестри,
то вже три.
Що ж, для всіх не вистача –
буду я без калача.
Киця каже: - Пробач,
загубився твій калач.
Сестра каже: - Тихо! Цить!
Дам тобі свого вкусить!
Тато каже: - Сину!
Бери мого половину!
Мати каже: - Не плач!
Бери собі мій калач!
А я вибігаю з хати
калача свого шукати.
Через гори, через луки
стежкою біжу навскач...
Гей, куди ж це закотився
мій калач?
Дмитро Павличко
Галюся
У Галюсі є мамуся.
у мамусі є матуся,
а матусина матуся –
то Галюсина бабуся.
А у тата є татусь,
для Галюсі він – дідусь!
І ще знайте, що Галюся –
внучка діда і бабусі!
Катерина Перелісна
Гарне слово
„Мама! Мама!” – гарне слово,
Тільки скажеш – все готове!
„Мамо, кашки!” – кашка є.
„Мамо, чаю!” – вже наллє.
„Мамо, спатки!” – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
„Мамо, ніжку зав’яжи!”
„Мамо, казку розкажи!”
„Мама! Мама!” – гарне слово,
Тільки скажеш – все готове!
Катерина Перелісна
Дуже люблю
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
Катерина Перелісна
Уклонюся!
Гарна ти, матусю,
люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
як любить родину,
мову нашу гарну,
рідну Україну.
Буду українка,
як і ти, матусю,
і за ту науку
я тобі вклонюся!
Катерина Перелісна
МАТИ
Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
Мати.
Хто стеріг тебе віз злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.
Марійка Підгірянка
Моїй мамі
Мама люба, добра, мила...
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
Тож дозволь тебе, рідненька,
За усе поцілувать.
Марія Познанська
Спи, моя мамо!
Спи, моя мамо, спи, моя мила!
Постіль тобі я сама постелила:
Знаю, прийшла ти з роботи в утомі.
Хочу, щоб тихо було в нашім домі:
Навіть Мурку не дозволю мурчати, -
Котику, вийди із хати!
Спи, моя мамо, 4у тиші всю нічку!
Я ж бо догляну маленьку сестричку,
Ляжемо з нею і ми по вечері.
... Ось уже й вечір заходить у двері.
В тебе він під головою
Стелеться шовком-травою.
Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею – нижче, в долині, -
льон розцвітає – мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку!
Марія Познанська
МАМИНА МОЛИТВА
Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе - за цілий світ.
Не словом - Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.
Мамина молитва,
Як любов свята.
Мамина молитва
В дітях вироста.
Помолюся Богу
В світанковий час,
Щоб усі тривоги
Обминали Вас.
Щодня лечу до вас думками
І сповідаюсь, як землі.
І пахне вашими руками
Хліб на ранковому столі.
Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу.
"Помилуй, Господи, Вкраїну", -
За вами тихо шепочу.
Наталка Позняк ***
Колись давно, в далекому дитинстві,
Що терпко пахне чебрецем і м'ятою,
Дрібочучи між травами за матір'ю,
І, дивлячись на неї знизу вгору,
До болю мріяла про ту жадану пору,
Коли до матері - до неба доросту.
О, як я згадую тепер стежину ту.
Літа нестримно линуть в високості,
І вже до мами приїжджаю в гості,
І, дивлячись в тривожні рідні очі,
Я бачу, як до мене мама хоче,
З'єднавши у собі усі світи,
Як я колись до неба, дорости.
Спасибі Вам, спасибі, найрідніша,
Не переймайтесь, хай воно болить,
Після грози завжди буває тиша
Незаймана, як одкровення мить.
Нелегкий шлях лежить у край дорослості.
Але у всесвіті тривоги і біди
Зорить усмішка Ваша і дві постаті,
У тім дворі, де ждуть мене завжди.
Наталка Позняк
Три матусі
Є у кожної дитини,
навіть сиротини,
наша мати солов’їна –
рідна Україна.
Є у кожної дитини
матінка єдина, та,
що любить нас і дбає,
розуму навчає.
І у кожному серденьку
є і буде жити Божа Мати –
наша ненька, мати всього світу.
Леонід Полтава
Якщо говорити між нами...
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинкиv
І сяюче диво - ялинка.
Від мами - і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
М. Пономаренко
Подарунок мамі
Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!
Велика таємниця v
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.
М. Пономаренко
Наша мати
Наша мати,
Як голубка сива
Любові крильцями
Усіх нас прикрила.
Мати наша,
Як сонечко ясне –
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша,
Як ангел з неба –
Вдень і вночі знає чого дітям треба.
Ярослава Путена
Матінці
Матінко моя єдина!
Ти ж для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Іванна Савицька
Лист
Знов листа мені прислала мати,
Невеличкий лист - на кілька слів.
Пише рідна, що навколо хати
Наш садок вишневий забілів.
Наче вчора бігав я до школи
І садив ті вишеньки малі,
А тепер гудуть над ними бджоли
І поважні пустуни-джмелі.
Слів таких і треба небагато,
Та вони, як весняні пісні,
Принесли в гуртожиток в кімнату
Теплі-теплі спогади мені.
Василь Симоненко
Матері
В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила.
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
Василь Симоненко
Матусине щастя
Є турбота в сонця –
людям помагати,
яблука і вишні
соком наливати.
А моя турбота –
мамі помагати,
братика малого
в колисці гойдати.
І на щастя неньці
швидше виростати,
щоб завжди пишалась
батьківщина-мати.
Микола Сингаївський
Вишиванка
Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Микола Сингаївський
ПІСНЯ ПРО МАТІР
Сонечко всміхнулось -
І проснувся я.
Вже напрацювалась
Матінка моя.
Певне це про неї
Пісня солов'я,
Бо найкраща в світі
Матінка моя.
Попрацюю з нею,
Ми ж одна сім'я,
І всміхнеться сонце -
Матінка моя.
Микола Сингаївський
Вся моя родина
Мати, мова, батьківщина –
ось і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
нас повік не роз’єднати.
Микола Сингаївський
Хай матуся відпочине
Як прийду я з дитсадочку,
Нагодую вдома квочку,
Підмету у хаті, в сінях
Принесу теляті сіна.
Хай матуся відпочине,
Щоб не поралась сама.
Бо який же я мужчина,
Якщо помочі нема?
Ігор Січовик
Перше слово
Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з єдналось загадково
І з явилось перше слово.
Здогадайтесь, яке саме?
Наймиліше в світі – мама.
Ігор Січовик
МАМИН РУШНИЧОК
Як мама пісню заведе,
Сідаємо гурточком:
Сестричка, я, щеня руде,
Курчата й мудра квочка.
І розквітають враз слова
Зелені й василькові,
Співає мама й вишива
Всіх нас на рушничкові.
Виводить голочка швидка
Стібочок по стібочку
На полотні мене й Рудька,
Курчат і мудру квочку.
Мама вишивала мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні.
- На, вдягай, синочку.
В нитці сонце золоте,
Пелюстки червоні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
В. Скуратівський
Змалювати маму
Для всього, що є зелене,
є олівець у мене.
Для неба, річки, ставу
я синього дістану.
Для жовтого гусяти
оцей ось можна взяти.
Але ж який дістати,
щоб маму змалювати?
Складу я краще вірші
про маму найдобрішу
і намалюю квіти
найкращій мамі в світі.
Микола Сулима
БЕЗ ВЕРБИ Й КАЛИНИ
Хто свій рід забуде,
Рідних маму й тата,
Той хай не вертає
До своєї хати.
Пам'ятаю, мамо,
Твоє тихе слово,
Що мене учило
Добру та любові.
«У вербі, дитино,
Сонце прокидається,
На гілках калини
Діти колихаються».
Опустила віти
Червона калина,
Тихо шепче з вітром
Верба й тополина.
А до мене знову
Мамин голос лине:
«Без верби й калини
Нема України».
Наталка Талиманчук
Мамина усмішка
У моєї мами
Усмішка ласкава.
Маму я шаную,
Квіти їй дарую.
Катерина Тихонова
Маму дуже я люблю
Перший промінь засвітився
У віконечко до нас.
Мама встала, брат підвівся,
І мені вставати час.
Застеляю ліжко вміло,
Підбиваю подушки.
Узяла пахуче мило
І вмиваюсь залюбки.
Ну, а де це мій гребінчик?
Зараз кіску зачешу
І на самий її кінчик
Міцно стрічку зав’яжу.
Мама все мене навчила...
Маму дуже я люблю.
Мама ніжна, мама мила...
Я для неї все зроблю.
В. Ткаченко
МАТУСЮ КОХАНА!
Матусю кохана,
Мов сонечко ясне,
Яка Ти нам люба,
Яка Ти нам красна!
Все молимо Бога
За Тебе й за Тата,
Щоб дав Вам здоров'я
І сили багато.
За матірне серце,
За щиру опіку
Будь благословенна
Віднині довіку!
О. Цукорник
Кубики
Гарні кубики я маю,
ТАТО й МАМА
вже складаю.
Незабаром я навчусь
скласти з кубиків
ДІДУСЬ.
Галина Чорнобицька
ІГРАШКА ДЛЯ МАМИ
Яке нудне – скажу я вам –
життя-буття у наших мам.
Приходить ввечері з роботи –
а вдома в них самі турботи:
варити, прати, прасувати,
забити цвях - просити тата...
І хоч би раз за всі ці справи
хтось іграшку подарував їм!
Ось підросту лиш, і так само
я називатимуся МАМА,
але варити, прибирати
я буду лише разом з татом!
Роман Басик
Мамині долоні
На маминій долоньці
відпочивало сонце,
коли грядки полола,
де пахне матіола.
До маминих долоней
тулюсь я сонний-сонний.
Там серденько стукоче,
що обійняти хоче.
Віра Багірова
ЩОБ ДОГОДИТИ
– Ой, яка ж ти молодчинка! –
Мовить дядько до Iринки, –
– I спiваєш, i танцюєш,
Вчишся плавати, малюєш.
I з англiйської нiвроку.
Гарно вчиш усi уроки.
Кажуть, що й на скрипцi граєш.
Як же ти усе встигаєш?
Iра мовила охоче:
– Моя мама цього хоче.
А щоб мамi догодити,
Мушу я усе робити.
Наталя Бутук |
Немає коментарів:
Дописати коментар