Вед.1: Добрий день, дорогі учасники нашої цукеркової вечірки!
Вед.2: Шанувальники ірисок і пташиного молока, …
Вед.1: … завжди готові з’їсти цукерку грильяжну, шоколадну і карамельну …
Вед.2: … з мармеладною начинкою і помадною …
Цукерка буває проста і помадна
Сунична, малинова і шоколадна.
Чуть-чуть із кислинкою й дуже солодка,
На ній є проста і блискуча обгортка.
М’яка і тверда є, і навіть тягуча,
Буває горішків у ній ціла куча.
І кожен, хто пробував, той запевняє:
Вона непотрібна зовсім не буває!
Вед.2: А ще:
Цукерка буває своя і чужа
Як правило, трішки смачніша чужа.
Якщо ж нею з кимось іще поділитись,
То в дружбу вона може перетворитись.
Вед.1: Саме тому кожен столик на нашій вечірці отримав в подарунок від іншого столика цукерки – всі вони різні, але неодмінно приємні на смак.
Вед.2: Та-а-а-к, цукерок буває багато і різних, перераховувати їх можна дуже довго. І у кожної своя історія.
Вед.1: Найперші цукерки з’явилися в Єгипті. Оскільки цукор в той час ще не був відомий, замість нього використовували фініки і мед. На Сході цукерки робили з мигдалю і фіг, а в древньому Римі варили горіхи і макові зерна з медом і засипали кунжутом. В древній Русі їх робили з кленового сиропу, патоки і меду.
Вед.2: На початку ХІХ століття навіть самі багаті і знамениті баришні, будучи на званих прийомах, непомітно ховали в ридикюлі цукерки. Пояснювалася така непристойна поведінка просто: в Росії не було кондитерських фабрик, і кожен кондитер для кожного званого обіду готував цукерки за власним рецептом, який зберігався в строгій таємниці, і всі хотіли цю таємницю розкрити.
Вед.1: Так, важко, напевно, було поварам придумувати нові і смачні цукерки.
Вед.2: Придумувати завжди важко, але є люди, які з цим прекрасно справляються. Ось як, наприклад, ті, які сьогодні присутні тут.
Вед.1: Що ти маєш на увазі?
Вед.2: Зараз ми проведемо змагання між столиками – потрібно буде за 5 хв. придумати вірш, а слова-рими ми вам дамо.
(римовані рядки, ручки)
…… ірис
….. прокис
…. шоколад
….. мармелад
Вед.1: Дякую всім учасникам, вірші у вас вийшли просто чудові! А чи знаєте ви, що деякі цукерки навіть побували в космосі?!
Вед.2: Цікаво, як же вони там опинилися?
Вед.1: В 1995 році російські космонавти на станції «Мир» попросили відправити їм з Землі цукерки. В Центральному Управлінні польотами було вирішено, що самими безпечними в невагомості будуть цукерки «Чупа-Чупс». Космонавтів з чупа-чупсами зняли на відео, і рекламний ролик приніс компанії славу єдиної в світі цукерки, популярної не тільки на Землі, але і в космосі.
Вед.2: Так ось воно що! Виявляється, не всі цукерки можна їсти в стані невагомості!
Вед.1: А давайте перевіримо цей факт.
Конкурс космонавтів
(шнурок, цукерки)
Натягується шнурок, на якому на ниточках закріплені цукерки. Ведучі тримають шнурок з двох сторін, періодично розкачують його, а діти повинні з’їсти цукерки на ниточках без рук.
Зараз кожен з вас повинен спробувати з’їсти свою цукерку швидше, ніж інші. Переможець буде визнаний справжнім космонавтом!
Вед.1: Найдорожчі цукерки в світі недавно випустили в Швейцарії. Шоколадки з начинкою загорнуті в їстівну обгортку, в склад якої входить чисте, 24-каратне золото.
Вед.2: А що стосується самих незвичайних в світі цукерків, то це – фінські цукерки. Фіни роблять їх кислими (без солодкого присмаку), соленими і навіть зі смаком, схожим на нафту!
Вед.1: Так, дивний буває смак у деяких людей, нічого не скажеш!
Вед.2: А у деяких такий смак, що вони тільки спробувавши можуть сказати, яка це цукерка.
Вед.1: На цих пронумерованих тарілках лежать зразки відомих шоколадок. Ви повинні, спробувавши, назвати кожну шоколадку! Переможець, той, хто правильно назве найбільшу кількість шоколадок, буде визнаний справжнім дегустатором шоколаду!
Конкурс дегустаторів
(тарілки, шоколадки, цифри, карточки, ручки)
Вед.2: Відомо, що 36 тисяч тон цукерок з’їдають французи тільки під час Різдвяних свят. Це в 4 рази перевищує вагу Ейфелевої вежі.
Вед.1: Цікаво, скільки ж це штук?
Вед.2: Так важко відразу визначити, потрібно бути справжнім експертом.
Вед.1: Давайте тоді звернемося за допомогою: в цьому кульку 0.5 кг цукерок. Хто відгадає точну кількість цукерок? Переможцю буде присвоєно почесне звання «Вірне око»!
(0,5 кг цукерків)
Вед.2: Різна одежа у мене частіше,
Але всередині я, як раніше,
І карамельна, і шоколадна,
Навіть молочна і мармеладна.
Візьміть, подивіться, мене розгорніть
І швидше до рота свого покладіть. (Цукерка)
Вед.1: Мене навіть знає малесенький пупс,
Без сумніву люблять усі … (Чупа-чупс)
Вед.2: Не крейда й не сніг –
Він біліший за всіх.
Він тане, як лід,
Солодкий, як мід. (Цукор)
Вед.1: Маленька, пасеться на лузі – назва цукерки. (Корівка)
Вед.2: Зазвичай воно коров’яче або козяче, а це – пернатих (Пташине молоко)
Вед.1: Виявляється, в Біблії є багато віршів, в яких йдеться, звичайно ж не про цукерки, але використовується слово «солодкий» в різних формах.
Вед.2: А-ну допоможіть згадати ці вірші! А той, хто згадає найбільше Біблійних віршів, буде визнаний Справжнім знавцем нашої цукеркової вечірки!
Вед.1: А чи знаєте ви, що найбільша коробка цукерок була виготовлена компанією «Мастер Фуд» для всесвітнього кулінарного шоу. В коробку шириною 1,5 і довжиною 2,5 метра ввійшло 800 кг шоколадних цукерок!
Вед.2: А я недавно читала записки однієї коробки цукерок, яка розповідала про себе і про своє нелегке життя.
Записки коробки цукерок
… Зійшла з конвеєра, отримала Знак якості. Всі кажуть, що я якась незвичайна, тому на прилавку довго не затримаюся … Дивно! Лежу третій місяць. І не на прилавку, а на складі. Поговорюють, що всі чекають якогось видатного свята …
… Видатне свято настало! У дружини завідуючого нашим складом день народження. Ой, як все навкруги красиво! Невже і мене поставлять на цей багатий стіл, і я займу місце поряд з ікрою і апельсинами, про яких вже так багато чула на складі? Але що це? Мене знову загортають і …
… Шостий місяць лежу в темній шафі. Нас тут двоє: я і ще якась книжка. Теж новенька. Теж рідкісна. І теж подарована. Ми з нею майже не розмовляємо. Як тільки: «Добрий ранок» І «Надобраніч». У нас немає спільних інтересів, у нас обох поганий настрій, тому що про нас зовсім забули. Там, у кімнаті, кожного дня збираються гості, їм весело, а нам тут сумно, самотньо і безпросвітно …
… ні, нас не забули! Нас знову зберегли! Для особливого випадку, який нарешті настав – прийшов електрик! Бідну книжку він навідріз відмовився брати. Сказав, що у нього уже є одна книжка. І другу йому ніколи буде читати. Мене взяв, але теж без особливого бажання, навіть не розгорнув. Невже моя молодість так і пройде ніким не поміченою?
… І знову поличка в шафі. Тільки у електрика нас тут багато. Ціла компанія. Іриски – ну просто душа цієї компанії. Такі веселі. Кажуть, що вони хоча і дешеві, зате дуже часто купуються! Зате «Трюфелі» горді! На всіх дивляться зверху вниз і завжди хваляться …
Вчора мені виповнилося 3 роки. Багато я побачила за цей час господарів. Давно уже вийшов термін мого зберігання. Але ніхто не звертає на це уваги, навіть мій теперішній господар. Хоча він і лікар. Мене подарувала йому моя попередня господиня за те, що він знайшов у її чоловіка гастрит і забрав його на 3 місяці в лікарню. Взагалі, він кожного дня приносить з роботи все нові рідкісні, як і я, набори … Ночами ми перешіптуємося в шафі і розповідаємо одна одній невигадані історії про свою молодість …
… Ніколи не думала, що в старості буду так сміятися! Спочатку дружина господаря влаштувала йому скандал, тому що він не захотів подарувати мене учительці НШ. Господар довго відмахувався і говорив, що не звик давати, тому що все життя тільки брав. Тоді дружина влаштувала йому репетицію. Вона була вчителькою, а він повинен був їй мене подарувати, не почервонівши …
… Я щаслива! Учителька викинула всі мої зіпсовані цукерки у смітник, а мене віддала Оленці, тому що вона колекціонує різні християнські листівки, і їх у неї уже так багато, що треба кудись складати. До Оленки часто приходять друзі. І тоді вона дістає мене, кладе на коліна, і вони бережливо розглядають кожну листівку… Правда, від частого використання я сильна порепалась, і дні мої, як я розумію, уже не довгі, але я ніколи не думала, що можна бути такою щасливою саме в старості, коли немає ні колишньої свіжості, ні краси …
Вед.2: виявляється, солодкі моменти в житті бувають не тільки у людей, але і в коробок цукерок! Правда, шкода, що так само, як і у деяких людей, вони чомусь бувають тільки в старості.
Вед.1: Давайте не будемо чекати старості! Давайте будемо помічати солодкі моменти в нашому житті уже зараз і дякувати Богу за те, що Він їх нам дає!
Вед.2: Я думаю, що у кожного є в житті такі періоди, які при згадці дарують величезний заряд позитивних емоцій, ви мрієте ще і ще пережити ті солодкі моменти … У вас є такі моменти в житті, які ви би хотіли пережити ще раз? З чим вони пов’язані?
Вед.1: Виявляється, не всі солодкі моменти життя однаково «солодкі» для різних людей.
Вед.2: Дійсно, у деяких солодким і пам’ятним моментом є той, коли він виграв в лотереї, а для деяких – це моменти спілкування з Богом.
Сценка
(посуд, квіти, свічки, фартушок)
В елегантному кафе за засервірованим столиком з квітами і свічками сидить відвідувач. Грає приємна музика. Він закінчує їсти. До столика підходить офіціант.
- Дозвольте мені вам подякувати! Все було так смачно! Я ніколи не пробував нічого подібного! Передайте подяку кухарю.
- Бажаєте ще чогось?
- Ні, дякую. На сьогодні цього достатньо. Якщо можна, принесіть рахунок, будь-ласка.
- Звичайно. Дозвольте, я перевірю ваше замовлення. І так, три порції грильяжного спілкування з друзями, дві порції радісних моментів, покритих шоколадом, безумовна любов з карамельною начинкою, стільки ж мармеладних посмішок і вафельних рукостискань, а ще натхнення з родзинками і хороший настрій з арахісом, мир в серці з медовою начинкою і надія, яка не засоромлює, з полуницею.
В міру того, як офіціант перераховує, відвідувачу стає не по собі, що він стільки всього з’їв.
- Ось вроді і все. Це те, що ви замовляли.
- Так, дійсно. І повірте, все це було просто чудово! Так смачно приготовано. Скільки я вам винен за це?
- (пауза) бачите, в чому справа, все це – безкоштовно. Це подарунок від власника ресторану всім нашим відвідувачам.
- Почекайте! Тут якась помилка. Ви мене точно з кимось переплутали!
- Ні-ні. Все правильно – все уже оплачено.
- Подарунок? Мені? Тобто за все це мені нічого не потрібно платити? За все уже заплатив власник ресторану? Оце так!
Ведучий проводить порівняння, що за наше спасіння уже заплатив Ісус та зауважує, що такі цінні дарунки як посмішка, спілкування, любов нам приємно отримувати і ми можемо дарувати їх один одному безкоштовно. Зустріч завершується молитвою.
Немає коментарів:
Дописати коментар